У Литовському національному музеї відкрилася виставка "Київська Русь. Витоки"

Це найяскравіші та найцінніші експонати з різних українських музеїв, які ніколи не експонувалися ні в Литві, ні в країнах Балтії.

Про це інформує Національний музей історії України.

На виставці відвідувачі побачать золоті та срібні вироби, розкішні прикраси еліти Київської Русі, скарби, заховані купцями, і скарби, які стали здобиччю війни чи пограбування могил. Доповнять їх зброя вікінгів та предмети побуту, ремесел і торгівлі, монети, що ходили в торгівлі того часу, експонати, присвячені часам хрещення Київської Русі.

Лише з українських музеїв на виставку привозять понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро. Загалом на виставці буде виставлено понад 700 експонатів.

"Це частина золотого фонду українських музеїв, яку нам погодилися позичити для виставки. Ці експонати представлять спадщину розкішної Київської Русі та дадуть змогу розповісти історію творення й розквіту цієї держави раннього середньовіччя, що охоплює майже три століття", - каже генеральна директорка музею, кураторка виставки, докторка Рута Качкуте.

Експонати надані Національним історичним музеєм України, Інститутом археології НАН України, Львівським історичним музеєм, Запорізьким обласним краєзнавчим музеєм, Археологічно-історичним музеєм ім. Ельбінга, ім. Національний музей історії Латвії, Музей історії культури Університету Осло, Талліннський університет, Музей Сааремаа, Музей Готланда. Виставку також доповнять матеріали з литовських музеїв: Музею грошей Банку Литви, Національного художнього музею Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, Військового музею Вітовта Великого, Дирекції Державного культурного заповідника Кернаве та Тракайського історичного музею. Виставка проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи.

Відвідати міжнародну виставку "Київська Русь. Початок" можна з 18 вересня 2024 року по 30 березня 2025 року в Будинку історій у Вільнюсі ( вул. Т. Костюшка, 3).

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.