У Литовському національному музеї відкрилася виставка "Київська Русь. Витоки"

Це найяскравіші та найцінніші експонати з різних українських музеїв, які ніколи не експонувалися ні в Литві, ні в країнах Балтії.

Про це інформує Національний музей історії України.

На виставці відвідувачі побачать золоті та срібні вироби, розкішні прикраси еліти Київської Русі, скарби, заховані купцями, і скарби, які стали здобиччю війни чи пограбування могил. Доповнять їх зброя вікінгів та предмети побуту, ремесел і торгівлі, монети, що ходили в торгівлі того часу, експонати, присвячені часам хрещення Київської Русі.

Лише з українських музеїв на виставку привозять понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро. Загалом на виставці буде виставлено понад 700 експонатів.

"Це частина золотого фонду українських музеїв, яку нам погодилися позичити для виставки. Ці експонати представлять спадщину розкішної Київської Русі та дадуть змогу розповісти історію творення й розквіту цієї держави раннього середньовіччя, що охоплює майже три століття", - каже генеральна директорка музею, кураторка виставки, докторка Рута Качкуте.

Експонати надані Національним історичним музеєм України, Інститутом археології НАН України, Львівським історичним музеєм, Запорізьким обласним краєзнавчим музеєм, Археологічно-історичним музеєм ім. Ельбінга, ім. Національний музей історії Латвії, Музей історії культури Університету Осло, Талліннський університет, Музей Сааремаа, Музей Готланда. Виставку також доповнять матеріали з литовських музеїв: Музею грошей Банку Литви, Національного художнього музею Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, Військового музею Вітовта Великого, Дирекції Державного культурного заповідника Кернаве та Тракайського історичного музею. Виставка проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи.

Відвідати міжнародну виставку "Київська Русь. Початок" можна з 18 вересня 2024 року по 30 березня 2025 року в Будинку історій у Вільнюсі ( вул. Т. Костюшка, 3).

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.