Депутати Верховної Ради України провалили голосування за дерусифікацію сотень населених пунктів

18 вересня депутати Верховної Ради України провалили голосування за постанову про дерусифікацію назв 333 населених пунктів України.

Про це повідомив народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Депутати Верховної Ради України не ухвалили постанову № 11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. Зокрема, йдеться про перейменування 15 міст та 7 районів: Сєвєродонецьк на Луганщині на Сіверськодонецьк, Червоноград на Львівщині на Шептицький, Южноукраїнськ на Миколаївщині на Гард.

"За" проголосували лише 208 парламентарів із необхідних 226 нардепів. Зокрема, 75 парламентарів "не голосували", п'ятеро "утримались" і троє були "проти".

"На жаль, дуже довго відкладалося включення цієї постанови у порядок денний, цього тижня ми цього добилися і, на жаль, в залі забракло голосів для того, щоб проголосувати за надзвичайно важливе рішення позбавлення нашої мапи, маркерів руського міра", - зазначив Володимр В'ятрович.

Після невдалого голосування незадоволені нардепи заблокували трибуну з вимогою повторно винести постанову в сесійну залу.

Народний депутат Роман Лозинський заявив, що український парламент "провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язано Москвою протягом століть поневолення":

"Це тотальна ганьба для України. Це реванш. Обов'язково опублікую список усіх, хто був проти/утримався чи боягузливо не голосував за цю постанову або прикинувся мертвим", – написав Роман Лозинський у Facebook.

Натомість згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу запевнив, що Верховна Рада повернеться до питання декомунізації та дерусифікації назв понад 300 населених пунктів. За його словами, на засіданні погоджувальної ради ухвалили рішення внести до Ради нову постанову, з якої буде вилучено п'ять населених пунктів, з перейменуванням яких виникли проблеми — йдеться про Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград.

"Ми ухвалили рішення, що погоджувальна рада - керівництво парламенту й керівники фракцій - внесе нову постанову, де прибере ці п'ять проблемних міст, сіл, селищ тощо в окремі постанови й проголосує цей пакет для того, щоб завершити деколонізацію України", - заявив Стефанчук.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.