Україні потрібні герої і вона їх шанує

Політв’язні комуністичного режиму СРСР нарешті отримають пенсії за особливі заслуги перед Україною. Сьогодні парламент 313 голосами ухвалив у другому читанні і в цілому ініційований мною законопроєкт №8032, що передбачає надання таких пенсій борцям за незалежність України, які були ув’язнені за свої переконання.

 

Політв'язні комуністичного режиму СРСР нарешті отримають пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Сьогодні парламент 313 голосами ухвалив у другому читанні і в цілому ініційований мною законопроєкт №8032, що передбачає надання таких пенсій борцям за незалежність України, які були ув'язнені за свої переконання.

Ці люди, без яких ми б не мали сьогодні вільної України, і яких, на жаль, уже дуже мало залишилося серед нас, отримають надбавку до пенсії у розмірі 4.200 гривень на місяць з подальшою індексацією.

Крім того, з закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" вилучені згадки про радянські нагороди й звання, а перебування на високих державних посадах більше не буде підставою для призначення пенсій за особливі заслуги.

Ще один крок у бік політичної й соціальної справедливості.

Я завжди казав, що там де пам'ятають загиблих - будуть ті, хто захищає живих.

Але нарешті ми пам'ятаємо ще й живих.

Це правильний сигнал українському суспільству, ветеранам і нинішнім борцям за незалежність. Україна - держава, яка вміє бути вдячною. Україна шанує своїх героїв.

Дякую колегам з Парламенту за політичний консенсус у такому важливому питанні. Дякую громадськості та медіа, що роками тримали це питання у фокусі уваги. Низький уклін і подяка борцям, ваш приклад додає сил і віри у перемоги.

Павло-Роберт Маґочій: Вшанування пам'яті Семена Глузмана – Слави

16 лютого 2026 року помер відомий український психіатр і дисидент Семен Глузман. Він відбув 10 років радянських концтаборів та заслання в часи СРСР. 16 квітня на Міжнародній конференції Української психіатричної асоціації в Києві вшанували пам'ять Семена Глузмана – Слави. Публікуємо промову друга Глузмана та голландського правозахисника Роберта ван Ворена.

Олексій Мустафін: Негус власною волею. Бурхливе життя Теводроса II

Коли у квітні 1868 року британські вояки здобули штурмом гірську фортецю Мекдела – резиденцію ефіопського негуса (або ж імператора) Теводроса II, вони знайшли володаря вже мертвим. І кинулися розривати його одяг на сувеніри. Зупинив ганебне видовище командувач Роберт Нейпір. Який наказав приставити до тіла надійну охорону. Поховали Теводроса II з повагою до його імператорського статусу.

Олександр Алфьоров: Фонтан замість пам'яті

Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.

Олексій Мустафін: Пророк на ім'я Мані. Примхлива доля засновника "світової єресі"

9 квітня 243 року перський цар Шапур I – той самий, якому згодом вдалося вперше взяти в полон римського імператора, – прийняв у своєму палаці та вислухав мандрівного проповідника Сураїка, сина Фартака. Той познайомив володаря із своїм вченням – основи якого, за його власними словами, відкрив йому сам янгол божий. Цар був настільки вражений розповіддю, що видав Сураїку охоронну грамоту і дозволив вільно проповідувати в своїх володіннях.