У Верховній Раді пропонують скасувати 8 березня і 1 травня

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону щодо встановлення нових українських свят

Про це йдеться у картці проєкту закону №9009 від 13 лютого на сайті парламенту.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що "зараз відновлюється український погляд на світ та формуються нові традиції нації-переможця, що вимагає закріплення і на символічному рівні державного календаря, покінчивши з нав'язаними традиціями минулої спадщини".

Відповідно до цього документу, депутати пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб встановити такі українські свята як:

  • 25 лютого — День української жінки (День українки) — День народження Лесі Українки
  • 9 березня — Шевченків день — День народження Тараса Шевченка

Також депутати вважають недоцільним святкування 1 травня.

"Для уникнення економічних втрат через ще один вихідний слід усунути інші комуністичні рудименти – насамперед 1 Травня (так званий День праці), який використовувався для пропаганди в Совєцькому Союзі та Третьому Рейху", – йдеться в пояснювальній записці.

Щодо 9 травня, то народні депутати вважають, що ніякого свята в цей день немає, натомість 8 травня в усьому світі є днем жалоби, траурним днем пам'яті десятків мільйонів загиблих.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.