Різдво 25 грудня. Рада змінила дати державних свят

Відтепер Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня.

Верховна Рада ухвалила закон № 9431, який змінить дати державних свят в Україні. Він набуде чинності з 28 липня.

Також замість 28 липня День Української Державності святкуватимуть 15 липня, але цього року свято відзначатимуть за старою датою, оскільки зміни набудуть чинності з 28 липня.

День захисників і захисниць України та День Покрови Пресвятої Богородиці відповідно святкуватимуть 1 жовтня замість 14 жовтня.

За закон проголосував 241 народний депутат і лише двоє проголосували проти.

Актор законопроєкту — президент Володимир Зеленський. Він зареєстрував його в Раді 28 червня. Як сказано в пояснювальній записці до документа, його що метою є "відмова від російської спадщини".

Раніше Православна Церква України ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.