Шептицький замість Червонограда. Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів

Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів в рамках декомунізації.

Про це повідомили народні депутати, зокрема, Володимир В'ятрович та Роман Лозинський.

Компромісну постанову №12043 під час голосування у Верховній Раді підтримав 281 народний депутат.

"Є! 281 за. Деколонізація мапи України почалась. Перша постанова про перейменування нарешті ухвалена. Російських імперських назв на нашій мапі стало на 331 менше", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир В'ятрович.

Прийнята постанова не передбачає перейменування міст Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ. За словами народного депутата Романа Лозинського, постанову щодо цих міст Верховна Рада розглядатиме на початку жовтня. Наразі у межах деколонізації в Україні отримають нові назви 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.

"Це справді історичне рішення! Це те, що треба було зробити 33 роки тому. Ми заплатили страшенну ціну за те, аби нарешті як держава дозріти до цього рішення", – написав Роман Лозинський.

Зокрема у Дніпропетровській області перейменовано:

місто Новомосковськ на місто Самар;

селище Горького на селище Титорове;

село Перше Травня на село Богодарівка;

село Суворовське на село Слобідське;

Новомосковський район на Самарівський район;

у Донецькій області:

село Ванюшкине на село Фролівське;

село Мічуріне на село Грінталь;

село Первомайське на село Паланка;

село Московське на село Козацьке;

селище Пушкіне на селище Чумацьке;

у Закарпатській області:

село Пушкіно на село Міжлісне;

у Запорізькій області:

Мічуріна село Симиренкове;

селище Максима Горького на селище Кошове;

у Київській області:

село Перше Травня на село Княже;

у Кіровоградській області:

селище Єлизаветградка на селище Гайдамацьке;

у Луганській області:

місто Сєвєродонецьк на місто Сіверськодонецьк;

місто Первомайськ на місто Сокологірськ;

місто Молодогвардійськ на місто Отаманівка;

селище Новопсков на селище Айдар;

селище Челюскінець на селище Титаренкове;

Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район;

у Львівській області:

місто Червоноград на місто Шептицький;

Червоноградський район на Шептицький район;

у Миколаївській області:

село Мічуріне на село Симиренки;

у Одеській області:

селище Бородіно на селище Буджак;

селище Суворове на селище Катлабуг;

у Полтавській області:

село Новомосковське на село Лоза;

село Первомайське на село Гуляйстеп;

село Першотравневе на село Майдан;

у Сумській області:

місто Дружба на місто Хутір-Михайлівський;

у Харківській області:

місто Красноград на місто Берестин

місто Первомайський Лозівського району на місто Златопіль;

село Мічурінське на село Симиренківське;

селище Першотравневе на селище Мандричине;

Красноградський район на Берестинський район;

у Херсонській області:

село Максима Горького на село Сагайдачне;

село Нова Калуга на село Михайлів;

село Потьомкине на село Незламне;

село Чкалове на село Стійке;

село Князе-Григорівка на село Козацька Слобода;

село Первомаївка на село Тихий Лиман;

село Суворовка на село Чумаки;

у Черкаській області:

місто Ватутіне на місто Багачеве;

село Перше Травня

на село Компанійське;

у Чернігівській області:

село Перше Травня на село Міхновське;

Нагадаємо,18 вересня, Верховна Рада провалила голосування про деколонізацію 333 українських міст та сіл. Постанову підтримали лише 208 нардепів. Після чого парламентарі заблокували трибуну. Згодом голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу повідомив, що на голосування винесуть нову постанову, з якої приберуть пʼять населених пунктів.

 
tvoemisto.tv/https://tvoemisto.tv

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.