Шептицький замість Червонограда. Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів

Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів в рамках декомунізації.

Про це повідомили народні депутати, зокрема, Володимир В'ятрович та Роман Лозинський.

Компромісну постанову №12043 під час голосування у Верховній Раді підтримав 281 народний депутат.

"Є! 281 за. Деколонізація мапи України почалась. Перша постанова про перейменування нарешті ухвалена. Російських імперських назв на нашій мапі стало на 331 менше", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир В'ятрович.

Прийнята постанова не передбачає перейменування міст Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ. За словами народного депутата Романа Лозинського, постанову щодо цих міст Верховна Рада розглядатиме на початку жовтня. Наразі у межах деколонізації в Україні отримають нові назви 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.

"Це справді історичне рішення! Це те, що треба було зробити 33 роки тому. Ми заплатили страшенну ціну за те, аби нарешті як держава дозріти до цього рішення", – написав Роман Лозинський.

Зокрема у Дніпропетровській області перейменовано:

місто Новомосковськ на місто Самар;

селище Горького на селище Титорове;

село Перше Травня на село Богодарівка;

село Суворовське на село Слобідське;

Новомосковський район на Самарівський район;

у Донецькій області:

село Ванюшкине на село Фролівське;

село Мічуріне на село Грінталь;

село Первомайське на село Паланка;

село Московське на село Козацьке;

селище Пушкіне на селище Чумацьке;

у Закарпатській області:

село Пушкіно на село Міжлісне;

у Запорізькій області:

Мічуріна село Симиренкове;

селище Максима Горького на селище Кошове;

у Київській області:

село Перше Травня на село Княже;

у Кіровоградській області:

селище Єлизаветградка на селище Гайдамацьке;

у Луганській області:

місто Сєвєродонецьк на місто Сіверськодонецьк;

місто Первомайськ на місто Сокологірськ;

місто Молодогвардійськ на місто Отаманівка;

селище Новопсков на селище Айдар;

селище Челюскінець на селище Титаренкове;

Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район;

у Львівській області:

місто Червоноград на місто Шептицький;

Червоноградський район на Шептицький район;

у Миколаївській області:

село Мічуріне на село Симиренки;

у Одеській області:

селище Бородіно на селище Буджак;

селище Суворове на селище Катлабуг;

у Полтавській області:

село Новомосковське на село Лоза;

село Первомайське на село Гуляйстеп;

село Першотравневе на село Майдан;

у Сумській області:

місто Дружба на місто Хутір-Михайлівський;

у Харківській області:

місто Красноград на місто Берестин

місто Первомайський Лозівського району на місто Златопіль;

село Мічурінське на село Симиренківське;

селище Першотравневе на селище Мандричине;

Красноградський район на Берестинський район;

у Херсонській області:

село Максима Горького на село Сагайдачне;

село Нова Калуга на село Михайлів;

село Потьомкине на село Незламне;

село Чкалове на село Стійке;

село Князе-Григорівка на село Козацька Слобода;

село Первомаївка на село Тихий Лиман;

село Суворовка на село Чумаки;

у Черкаській області:

місто Ватутіне на місто Багачеве;

село Перше Травня

на село Компанійське;

у Чернігівській області:

село Перше Травня на село Міхновське;

Нагадаємо,18 вересня, Верховна Рада провалила голосування про деколонізацію 333 українських міст та сіл. Постанову підтримали лише 208 нардепів. Після чого парламентарі заблокували трибуну. Згодом голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу повідомив, що на голосування винесуть нову постанову, з якої приберуть пʼять населених пунктів.

 
tvoemisto.tv/https://tvoemisto.tv

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.