Депутати Верховної Ради України провалили голосування за дерусифікацію сотень населених пунктів

18 вересня депутати Верховної Ради України провалили голосування за постанову про дерусифікацію назв 333 населених пунктів України.

Про це повідомив народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Депутати Верховної Ради України не ухвалили постанову № 11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. Зокрема, йдеться про перейменування 15 міст та 7 районів: Сєвєродонецьк на Луганщині на Сіверськодонецьк, Червоноград на Львівщині на Шептицький, Южноукраїнськ на Миколаївщині на Гард.

"За" проголосували лише 208 парламентарів із необхідних 226 нардепів. Зокрема, 75 парламентарів "не голосували", п'ятеро "утримались" і троє були "проти".

"На жаль, дуже довго відкладалося включення цієї постанови у порядок денний, цього тижня ми цього добилися і, на жаль, в залі забракло голосів для того, щоб проголосувати за надзвичайно важливе рішення позбавлення нашої мапи, маркерів руського міра", - зазначив Володимр В'ятрович.

Після невдалого голосування незадоволені нардепи заблокували трибуну з вимогою повторно винести постанову в сесійну залу.

Народний депутат Роман Лозинський заявив, що український парламент "провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язано Москвою протягом століть поневолення":

"Це тотальна ганьба для України. Це реванш. Обов'язково опублікую список усіх, хто був проти/утримався чи боягузливо не голосував за цю постанову або прикинувся мертвим", – написав Роман Лозинський у Facebook.

Натомість згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу запевнив, що Верховна Рада повернеться до питання декомунізації та дерусифікації назв понад 300 населених пунктів. За його словами, на засіданні погоджувальної ради ухвалили рішення внести до Ради нову постанову, з якої буде вилучено п'ять населених пунктів, з перейменуванням яких виникли проблеми — йдеться про Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград.

"Ми ухвалили рішення, що погоджувальна рада - керівництво парламенту й керівники фракцій - внесе нову постанову, де прибере ці п'ять проблемних міст, сіл, селищ тощо в окремі постанови й проголосує цей пакет для того, щоб завершити деколонізацію України", - заявив Стефанчук.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.