Депутати Верховної Ради України провалили голосування за дерусифікацію сотень населених пунктів

18 вересня депутати Верховної Ради України провалили голосування за постанову про дерусифікацію назв 333 населених пунктів України.

Про це повідомив народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Депутати Верховної Ради України не ухвалили постанову № 11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. Зокрема, йдеться про перейменування 15 міст та 7 районів: Сєвєродонецьк на Луганщині на Сіверськодонецьк, Червоноград на Львівщині на Шептицький, Южноукраїнськ на Миколаївщині на Гард.

"За" проголосували лише 208 парламентарів із необхідних 226 нардепів. Зокрема, 75 парламентарів "не голосували", п'ятеро "утримались" і троє були "проти".

"На жаль, дуже довго відкладалося включення цієї постанови у порядок денний, цього тижня ми цього добилися і, на жаль, в залі забракло голосів для того, щоб проголосувати за надзвичайно важливе рішення позбавлення нашої мапи, маркерів руського міра", - зазначив Володимр В'ятрович.

Після невдалого голосування незадоволені нардепи заблокували трибуну з вимогою повторно винести постанову в сесійну залу.

Народний депутат Роман Лозинський заявив, що український парламент "провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язано Москвою протягом століть поневолення":

"Це тотальна ганьба для України. Це реванш. Обов'язково опублікую список усіх, хто був проти/утримався чи боягузливо не голосував за цю постанову або прикинувся мертвим", – написав Роман Лозинський у Facebook.

Натомість згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу запевнив, що Верховна Рада повернеться до питання декомунізації та дерусифікації назв понад 300 населених пунктів. За його словами, на засіданні погоджувальної ради ухвалили рішення внести до Ради нову постанову, з якої буде вилучено п'ять населених пунктів, з перейменуванням яких виникли проблеми — йдеться про Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград.

"Ми ухвалили рішення, що погоджувальна рада - керівництво парламенту й керівники фракцій - внесе нову постанову, де прибере ці п'ять проблемних міст, сіл, селищ тощо в окремі постанови й проголосує цей пакет для того, щоб завершити деколонізацію України", - заявив Стефанчук.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.