В Одесі з'явилася вулиця Ніни Строкатої, проспект Князя Володимира Великого, сквер Юрія Іллєнка

В Одесі перейменували десятки топонімів на честь дисидентів, діячів часів УНР та загиблих на війні з Росією.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомляє проєкт Деколонізація. Україна.

Вулицю Буніна в Одесі перейменували на честь української дисидентки, радянського мікробіолога та імунолога Ніни Строкатої. Вона була учасницею дисидентського руху в СРСР, співзасновницею Української Гельсінської групи.

Вулиця на честь радянського льотчика Сигізмунда Леваневського відтепер матиме назву Січових стрільців.

Вулицю Жуковського перейменували на честь Святослава Караванського - українського мовознавця, поета, перекладача, автора самвидаву, в'язня радянських таборів.

Одну з вулиць перейменували на честь вулиця Всеволода Змієнка - генерал-хорунжого Армії УНР, одиного з організаторів військової спецслужби Державного Центру УНР в екзилі. 

Проспект Добровольського в Одесі перейменовано на честь Князя Володимира Великого. А проспект Гагаріна на проспект Лесі Українки.

В місті буде провулок Івана Луценка, названий на честь лікаря, громадського, політичногоі військового діяча України, історика козацької доби. Він брав активну участь у створенні в одеської "Просвіти". Саме з його наказу в Одесі вперше піднято український стяг, як символ української державності. З одеської газети "Боротьба" відомо, що влітку 1918 року Іван Луценко брав участь в організації першої в Одесі української національної книгозбірні, до якої віддав частину власної бібліотеки.

Також з'явився провулок Госпітальєрів, Сергія Коновалова та Ігоря Балмагії, які загинули на війні. А замість бульвару Жванецького буде бульвар Військово-морських сил.

Відтепер в Одесі також є сквер Юрія Іллєнка - українського кінооператора, кінорежисера та сценариста.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.