З фронту евакуювали камʼяну скульптуру ХІІ століття

До Дніпровського національного історичного музею ім Д.І. Яворницького було передано камʼяну статую половецького воїна ХІІ століття.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров.

Статую половецького воїна було евакуйовано Хорунжою службою 3-ї ОШБр з Гектової Балки. Цій скульптурі майже 1000 років, і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація супроводжувалась вибухами КАБів.

"Війна московії проти України- це знищення нашої ідентичності, спроба знищити нашу Історію, наше коріння. Московська імперія не може існувати та створювати свої історичні міфи, коли поруч є свідок їхньої брехні та грабунків. Після нашої Перемоги статуя з музею буде повернута на місце. А поки там її ретельно досліджуватимуть!", – повідомив Олександр Алфьоров.

Це вже друга врятована з фронту Хорунжою службою камʼяна скульптура. Перша була передана до цього ж музею 14 серпня.

Хорунжа служба 3-ї ОШБр не лише займається роботою з особовим складом бригади, але й рятує історичні артефакти. На сьогоднішній день вже 35 українських музеїв – від національного до районного рівнів отримали експонати від групи.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.