Спецпроект

Парламент Швейцарії визнав Голодомор геноцидом

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду.

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами "за". У документі вказано, що внаслідок Голодомору лише в Україні протягом 1932–1933 років загинуло чотири мільйони людей. Крім того, у резолюції згадують й смерть внаслідок Великого голоду близько двох мільйонів казахів та сотень тисяч росіян.

"Національна Рада доказово визнає актом геноциду систематичні дії, які призвели до голоду у великих масштабах і були вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку", – йдеться в документі.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловив вдячність швейцарському парламенту, заявивши, що це рішення є історичним.

"Це справді історичне рішення. І це вкрай важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та збереження пам'яті про мільйони невинних жертв", - наголосив він.

Наразі геноцидом українського народу Голодомор визнали 34 країн світу.

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.