Спецпроект

Парламент Швейцарії визнав Голодомор геноцидом

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду.

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами "за". У документі вказано, що внаслідок Голодомору лише в Україні протягом 1932–1933 років загинуло чотири мільйони людей. Крім того, у резолюції згадують й смерть внаслідок Великого голоду близько двох мільйонів казахів та сотень тисяч росіян.

"Національна Рада доказово визнає актом геноциду систематичні дії, які призвели до голоду у великих масштабах і були вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку", – йдеться в документі.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловив вдячність швейцарському парламенту, заявивши, що це рішення є історичним.

"Це справді історичне рішення. І це вкрай важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та збереження пам'яті про мільйони невинних жертв", - наголосив він.

Наразі геноцидом українського народу Голодомор визнали 34 країн світу.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.