Спецпроект

Парламент Швейцарії визнав Голодомор геноцидом

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду.

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами "за". У документі вказано, що внаслідок Голодомору лише в Україні протягом 1932–1933 років загинуло чотири мільйони людей. Крім того, у резолюції згадують й смерть внаслідок Великого голоду близько двох мільйонів казахів та сотень тисяч росіян.

"Національна Рада доказово визнає актом геноциду систематичні дії, які призвели до голоду у великих масштабах і були вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку", – йдеться в документі.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловив вдячність швейцарському парламенту, заявивши, що це рішення є історичним.

"Це справді історичне рішення. І це вкрай важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та збереження пам'яті про мільйони невинних жертв", - наголосив він.

Наразі геноцидом українського народу Голодомор визнали 34 країн світу.

 

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".