Спецпроект

Парламент Швейцарії визнав Голодомор геноцидом

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду.

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами "за". У документі вказано, що внаслідок Голодомору лише в Україні протягом 1932–1933 років загинуло чотири мільйони людей. Крім того, у резолюції згадують й смерть внаслідок Великого голоду близько двох мільйонів казахів та сотень тисяч росіян.

"Національна Рада доказово визнає актом геноциду систематичні дії, які призвели до голоду у великих масштабах і були вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку", – йдеться в документі.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловив вдячність швейцарському парламенту, заявивши, що це рішення є історичним.

"Це справді історичне рішення. І це вкрай важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та збереження пам'яті про мільйони невинних жертв", - наголосив він.

Наразі геноцидом українського народу Голодомор визнали 34 країн світу.

 

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.