Документальну спадщину "Бабин Яр" включили до Міжнародного реєстру Програми "Пам’ять світу" ЮНЕСКО

У Бабиному Яру відбулася церемонія, присвячена включенню "Документальної спадщини "Бабин Яр" до Міжнародного реєстру Програми "Пам'ять світу" ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". 

Захід пройшов за участі Натана Щаранського, Голови Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", Анатолія Хромова, Голови Державної архівної служби України, Еміне Джапарової, Першої заступниці Міністра закордонних справ України, а також представників дипломатичного корпусу, архівних установ та інших офіційних осіб. 

Міжнародне визнання документальної спадщини "Бабин Яр" — результат спільних зусиль всіх учасників, які підтримали подання номінаційної форми на чолі з Державною архівною службою України та сьома українськими архівами, що зберігають оригінальні документи про події Голокосту.  

"Принципом роботи українських архівів останніми роками стало гасло: "Відкритість – це наша сила!". Система державних архівів України демонструє інноваційність, транспарентність, що визнано міжнародними рейтингами і користувачами архівної інформації. Зрілість українського громадянського суспільства дає змогу українським  архівістам оприлюднити весь масив документів різних періодів української історії. Збереженість, оцифрування та удоступнення онлайн українських колекцій про Голокост та інші трагічні події Другої світової війни є важливим для української та єврейської спільнот", – зазначив Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України.

У 1941-1943 роках в Бабиному Яру нацисти вбили за різними оцінками від 70 000 до 100 000 тисяч людей. Це місце стало не лише однією з точок на страшній мапі Голокосту, а його сумним символом у Східній Європі. Унікальні документи, фото та свідчення очевидців, які зберігаються в архівах, дозволяють відновити документальні факти про події Голокосту та мають вагоме значення для української та світової спільноти. 

"Кожне покоління - народів та постатей  - шукає різних шляхів зафіксувати свій історичний момент на довжину століть.Це цілком природно, адже  в цьому є наша відповідальність перед майбутнім. Але ми знаємо багато прикладів, коли пам'ять намагаються стерти. Диктатори, злочинці, режими.За радянських часів трагедію Бабиного Яру замовчували та намагалися стерти з людської пам'яті.  Хочу подякувати історикам, архівістам, громадським активістам за їхню невтомну працю, які роблять пам'ять про трагедію Бабиного Яру частиною нашої національної самосвідомості. Бо лише пам'ятаючи про минуле, ми можемо конвертувати біль у силу, аби вижити  та перемогти", — підкреслила Еміне Джапарова, Перша заступниця Міністра закордонних справ України. 

Основою для отримання такого статусу від ЮНЕСКО став унікальний онлайн-простір Меморіального центру, у якому міститься понад 3,5 мільйонів документів з 13 архівів України.

"Одним із найважливіших напрямків нашої діяльності є оцифрування архівів, особливо під повномасштабної війни, коли під смертельною загрозою опинилися не тільки життя людей, але й архіви. Ми вдячні нашим партнерам та усім архівним установам за те, що спільно можемо робити внесок у збереження пам'яті українського та єврейського народів і передавати наступним покоління доступ до унікальних архівних даних", – прокоментував Натан Щаранський, Голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.