Документальну спадщину "Бабин Яр" включили до Міжнародного реєстру Програми "Пам’ять світу" ЮНЕСКО

У Бабиному Яру відбулася церемонія, присвячена включенню "Документальної спадщини "Бабин Яр" до Міжнародного реєстру Програми "Пам'ять світу" ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". 

Захід пройшов за участі Натана Щаранського, Голови Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", Анатолія Хромова, Голови Державної архівної служби України, Еміне Джапарової, Першої заступниці Міністра закордонних справ України, а також представників дипломатичного корпусу, архівних установ та інших офіційних осіб. 

Міжнародне визнання документальної спадщини "Бабин Яр" — результат спільних зусиль всіх учасників, які підтримали подання номінаційної форми на чолі з Державною архівною службою України та сьома українськими архівами, що зберігають оригінальні документи про події Голокосту.  

"Принципом роботи українських архівів останніми роками стало гасло: "Відкритість – це наша сила!". Система державних архівів України демонструє інноваційність, транспарентність, що визнано міжнародними рейтингами і користувачами архівної інформації. Зрілість українського громадянського суспільства дає змогу українським  архівістам оприлюднити весь масив документів різних періодів української історії. Збереженість, оцифрування та удоступнення онлайн українських колекцій про Голокост та інші трагічні події Другої світової війни є важливим для української та єврейської спільнот", – зазначив Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України.

У 1941-1943 роках в Бабиному Яру нацисти вбили за різними оцінками від 70 000 до 100 000 тисяч людей. Це місце стало не лише однією з точок на страшній мапі Голокосту, а його сумним символом у Східній Європі. Унікальні документи, фото та свідчення очевидців, які зберігаються в архівах, дозволяють відновити документальні факти про події Голокосту та мають вагоме значення для української та світової спільноти. 

"Кожне покоління - народів та постатей  - шукає різних шляхів зафіксувати свій історичний момент на довжину століть.Це цілком природно, адже  в цьому є наша відповідальність перед майбутнім. Але ми знаємо багато прикладів, коли пам'ять намагаються стерти. Диктатори, злочинці, режими.За радянських часів трагедію Бабиного Яру замовчували та намагалися стерти з людської пам'яті.  Хочу подякувати історикам, архівістам, громадським активістам за їхню невтомну працю, які роблять пам'ять про трагедію Бабиного Яру частиною нашої національної самосвідомості. Бо лише пам'ятаючи про минуле, ми можемо конвертувати біль у силу, аби вижити  та перемогти", — підкреслила Еміне Джапарова, Перша заступниця Міністра закордонних справ України. 

Основою для отримання такого статусу від ЮНЕСКО став унікальний онлайн-простір Меморіального центру, у якому міститься понад 3,5 мільйонів документів з 13 архівів України.

"Одним із найважливіших напрямків нашої діяльності є оцифрування архівів, особливо під повномасштабної війни, коли під смертельною загрозою опинилися не тільки життя людей, але й архіви. Ми вдячні нашим партнерам та усім архівним установам за те, що спільно можемо робити внесок у збереження пам'яті українського та єврейського народів і передавати наступним покоління доступ до унікальних архівних даних", – прокоментував Натан Щаранський, Голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.