У Бельгії відкрилася виставка про Бабин Яр і російсько-українську війну

У Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

8 вересня в Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен, Бельгія, відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

Спеціально для локації Kazerne Dossin Анна Звягінцева створила серію малюнків та скульптур, які об'єднує образ дерева, посіченого кулями та снарядами. Дивлячись на дерева Бабиного Яру, мисткиня розмірковує про тих, хто не зміг врятуватися від Голокосту та сучасної війни.

"Під час війни в Україні люди почали звертати увагу на пошкоджені після обстрілів дерева — у містах і селах, у лісах, на полі бою. Ти дивишся і фізично відчуваєш схожіть дерева з людським тілом: гілля та руки, корені та ноги, кора та шкіра", — розповідає Анна Звягінцева.

Проєкт присвячено пам'яті трагедії Бабиного Яру та її переосмисленню в контексті російсько-української війни. У події зокрема взяли участь представниця Посольства України в Бельгії Катерина Білотіл та історик Карел Беркгоф — відомий експерт з історії Східної Європи, України та Голокосту.

Ground Shadows — це спільний проєкт платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та фонду ІЗОЛЯЦІЯ за підтримки Канцелярії та Зовнішньополітичного відомства Фландрії.

Kazerne Dossin — єдиний музей Голокосту в Бельгії. Інституція також включає меморіальний та дослідницький центр Голокосту та прав людини. Музей розташований на території нацистського пересильного табору, в якому формувалися потяги до Аушвіцу-Біркенау.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляли 33 771 київського єврея. Восени того ж року нацисти також вбили тут пацієнтів психіатричної лікарні, ромів, радянських військовополонених, ворогів окупаційного режиму.

Бабин Яр є символом "Голокосту від куль". Французький дослідник та священик Патрік Дебуа назвав цим поняттям масові вбивства, скоєні нацистами на території Східної Європи. На відміну від індустрії смерті в Аушвіці, жертв Голокосту від куль розстрілювали безпосередньо там, де вони жили.

Виставка триватиме до 24 жовтня.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.