У Бельгії відкрилася виставка про Бабин Яр і російсько-українську війну

У Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

8 вересня в Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен, Бельгія, відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

Спеціально для локації Kazerne Dossin Анна Звягінцева створила серію малюнків та скульптур, які об'єднує образ дерева, посіченого кулями та снарядами. Дивлячись на дерева Бабиного Яру, мисткиня розмірковує про тих, хто не зміг врятуватися від Голокосту та сучасної війни.

"Під час війни в Україні люди почали звертати увагу на пошкоджені після обстрілів дерева — у містах і селах, у лісах, на полі бою. Ти дивишся і фізично відчуваєш схожіть дерева з людським тілом: гілля та руки, корені та ноги, кора та шкіра", — розповідає Анна Звягінцева.

Проєкт присвячено пам'яті трагедії Бабиного Яру та її переосмисленню в контексті російсько-української війни. У події зокрема взяли участь представниця Посольства України в Бельгії Катерина Білотіл та історик Карел Беркгоф — відомий експерт з історії Східної Європи, України та Голокосту.

Ground Shadows — це спільний проєкт платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та фонду ІЗОЛЯЦІЯ за підтримки Канцелярії та Зовнішньополітичного відомства Фландрії.

Kazerne Dossin — єдиний музей Голокосту в Бельгії. Інституція також включає меморіальний та дослідницький центр Голокосту та прав людини. Музей розташований на території нацистського пересильного табору, в якому формувалися потяги до Аушвіцу-Біркенау.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляли 33 771 київського єврея. Восени того ж року нацисти також вбили тут пацієнтів психіатричної лікарні, ромів, радянських військовополонених, ворогів окупаційного режиму.

Бабин Яр є символом "Голокосту від куль". Французький дослідник та священик Патрік Дебуа назвав цим поняттям масові вбивства, скоєні нацистами на території Східної Європи. На відміну від індустрії смерті в Аушвіці, жертв Голокосту від куль розстрілювали безпосередньо там, де вони жили.

Виставка триватиме до 24 жовтня.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.