IN MEMORIAM: Відійшла у засвіти співзасновниця та віце-президентка УАДЖІ Ольга Лабур

28 вересня внаслідок тривалої хвороби померла співзасновниця та віце-президентка Українська асоціація дослідниць жіночої історії Ольга Лабур.

Про це повідомила історикиня Оксана Кісь.

"Українська асоціація дослідниць жіночої історії глибоко сумує з приводу втрати нашої дорогої колеги Ольги Лабур, співзасновниці та віце-президентки УАДЖІ. Ольга багато років і до останньої хвилини відчайдушно боролася з важкою хворобою, однак 28 вересня пополудні у берлінському шпиталі її серце зупинилося", - написала Оксана Кісь на своїй сторінці у Фейсбук.

Ольга Лабур - кандидатка історичних наук, доцентка, від початку 2000-х працювала на кафедрі історії факультету соціології і права Національного технічного університету України "Київський політехнічний університет", була заступницею директора з міжнародних зв'язків Українського центру гендерної освіти при НТУУ "КПІ". Сфера наукових зацікавлень - історіографії жіночої історії ХХ століття, зокрема перших десятиліть радянської влади в Україні.

Її шлях до жіночої історії розпочався з участі у перших конференціях з жіночої тематики, які відбулися в Україні у 1994-1995 роках ("Жіночий рух в Україні: історія і сучасність", Одеса, 1994; "Жінки України: сучасний статус і перспективи", Одеса, 1995). Відтоді Ольга незмінно займалася жіночою і гендерною історією і як дослідниця, і як викладачка. У 1999 році захистила дисертацію "Жіночий фактор в системі суспільних відносин в Україні (XVI – XVIII ст.)" в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова. Результати своїх студій оприлюднила у багатьох публікаціях та доповідях на наукових форумах. Її монографія "Історіографічний абрис гендерних відносин в Україні" вийшла друком у Києві у 2007 р.

В межах діядьності Українського центру гендерної освіти при НТУУ "КПІ" Ольга Лабур була співорганізаторкою низки конференцій про становище жінок в освіті і науці, викладала курси з гендерної історії України. У жовтні 2010 року Ольга Лабур взяла участь в установчих зборах УАДЖІ та була обрана віце-президенткою, відтак була активною учасницею всіх ініціатив Асоціації. Навіть під час важкої хвороби вчена продовжувала дистанційно викладати та працювати над своїми дослідженнями. Її остання наукова публікація – розділ "Чому нас не організовують?": Жінки і більшовики в комунікативній взаємодії в 1919-1920 роках в Україні" у колективній монографії "Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації" була оприлюднена у грудні 2023 р.

"Ольга мала нестримно бажання жити, багато планів на подальші дослідження й до останнього - contra spem spero - сподівалася виграти ще трохи часу для них. Навіть свою хворобу вона обернула на об'єкт досліджень та соціоантропологічних рефлексій, записуючи інтерв'ю з іншими онкохворими українками в Німеччині. Смерть нашої колеги – велика втрата для жіночої історії в Україні. Найкращий спосіб вшанувати колегу - це пізнати її наукову спадщину і продовжити її справу", - написала Оксана Кісь.

У лютому 2024 Ольга Лабур провела онлайн-лекцію "Вікно можливостей": жінки як агентки соціальних змін у революційному 1917 році" в межах проекту "ЇЇлекторій: творчині української дійсності" - вдеозапис можна переглянути тут.

Також перегляньте одне з нещодавніх інтерв'ю Ольги Лабур, яке вона дала вже під час лікування у Німеччині "It's necessary for researchers, driven by ethical values, to establish historical perspective in times of crisis".

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.