Історик Юрій Скіра став лауреатом українсько-єврейської літературної премії

Юрій Скіра переміг із дослідженням "Солід. Взуттєва фабрика життя"

Про це пише zaxid.net.

10 вересня українсько-єврейська літературна премія "Зустріч" оголосила переможця у категорії нонфікшну. Премію присуджують за твори, які сприяють порозумінню між українцями та євреями. Цьогоріч лауреатом премії став історик Юрій Скіра з книгою "Солід". Взуттєва фабрика життя", яка вийшла друком у львівському видавництві "Човен" у 2023 році.  

"Це історія, яку Україна має знати. Це група греко-католицьких священників, які посеред окупованого Львова рятують єврейські родини. Просто, фактологічно і в той же час якось по-людськи змальовується ця страшна атмосфера нацистської окупації, атмосфера натравлювання однієї нації на іншу. Такий вир ненависті між українцями, поляками та євреями... Потік чорноти, в якому раптом починає сяяти світло", — сказав голова журі Олександр Щерба.

Переможець отримає грошову винагороду в розмірі шість тисяч євро, з яких чотири тис. євро дістанеться автору, а дві тисячі євро — видавцю. Торік лауреаткою премії стала письменниця Софія Андрухович із романом "Амадока".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.