У львівському скансені "Шевченківський гай" відкрили інформаційно-освітній центр

У Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові відкрили інформаційно-освітній центр.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Будівля простору – інклюзивна та безбар'єрна, у ній обладнані пандуси та доріжки для пересування на кріслі колісному, вбиральня для маломобільних людей, понижена стійка на касі, а також кімната догляду за немовлятами. Загальна площа центру – понад 1000 кв.м.

"Ми відкриваємо не лише будівлю – а цілу зону, адже зайшовши сюди, ви відкриваєте для себе те, чого не було раніше. Це нові доступні доріжки, нові об'єкти, кімната матері і дитини, дитячий освітній простір, нові доступні вбиральні для людей з інвалідністю. І дуже важливим для нас є нове велике доступне укриття, адже живемо в час війни, і саме це укриття – одна з вагомих причин, чому цей проєкт був для нас потрібний", — розповів директор музею Михайло Закопець.

Площа укриття становить понад 130 кв.м. Під час тривоги воно може прихистити близько 200 людей.

Шевченківський гай – це музей народної архітектури та побуту просто неба, розташований на території в 60 га і умовно поділений на шість етнографічних зон: бойківську, лемківську, гуцульську, буковинську, подільську, волино-подільську.

Експозиція музею налічує близько 120 пам'яток народної архітектури із західних регіонів України. У житлових та господарчих приміщеннях знаходяться предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарські та ремісничі реманенти і транспортні засоби.

 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.