У львівському скансені "Шевченківський гай" відкрили інформаційно-освітній центр

У Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові відкрили інформаційно-освітній центр.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Будівля простору – інклюзивна та безбар'єрна, у ній обладнані пандуси та доріжки для пересування на кріслі колісному, вбиральня для маломобільних людей, понижена стійка на касі, а також кімната догляду за немовлятами. Загальна площа центру – понад 1000 кв.м.

"Ми відкриваємо не лише будівлю – а цілу зону, адже зайшовши сюди, ви відкриваєте для себе те, чого не було раніше. Це нові доступні доріжки, нові об'єкти, кімната матері і дитини, дитячий освітній простір, нові доступні вбиральні для людей з інвалідністю. І дуже важливим для нас є нове велике доступне укриття, адже живемо в час війни, і саме це укриття – одна з вагомих причин, чому цей проєкт був для нас потрібний", — розповів директор музею Михайло Закопець.

Площа укриття становить понад 130 кв.м. Під час тривоги воно може прихистити близько 200 людей.

Шевченківський гай – це музей народної архітектури та побуту просто неба, розташований на території в 60 га і умовно поділений на шість етнографічних зон: бойківську, лемківську, гуцульську, буковинську, подільську, волино-подільську.

Експозиція музею налічує близько 120 пам'яток народної архітектури із західних регіонів України. У житлових та господарчих приміщеннях знаходяться предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарські та ремісничі реманенти і транспортні засоби.

 

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".