На Волині знайшли трафарети, які ймовірно належали ОУН і УПА

Металеві таблички знайшли в селі Ощів Горохівської територіальної громади.

Про це Район.Історія розповів директор музею Олег Дергай.

Трафарети випадково розкопали на одному з обійсть під час будівництва. Вони пролежали в землі на глибині 1,5 метра не менше 80 років. 

"Найімовірніше трафарети використовували для написів на стінах. Про це свідчать цвяхи більших та менших розмірів, призначені для кріплення. Таблиці є досить об'ємними. В основному – 53 на 25 сантиметрів, що дозволяло вмістити великий обсяг тексту. Написи на трафаретах – українською та російською мовами. Останньою – звернення до росіян із закликом повалити більшовицьку владу та створити свою незалежну державу", – розповів Олег Дергай.

Замість російської літери "и" в написах на табличках часто використовується українська "і". Це дозволяє припускати, що людина, причетна до написання даних пропагандистських текстів володіла російською мовою недосконало.

Не меншої уваги заслуговує манера виготовлення трафаретів. Наочним прикладом є елементи укріплення пошкоджених або невдало написаних літер. Такими, зокрема, є алюмінієві та мідні дротики, а також звичайні металеві заклепки.

"Дані таблички, ймовірно, належали повстанцям Горохівської округи ОУН-УПА та використовувалися від 1943 року. Вони містили заклики до свободи і незалежності. Зокрема, спонукали народ боротися з радянськими й німецькими окупантами", – пояснив Олег Дергай.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.