На Волині знайшли трафарети, які ймовірно належали ОУН і УПА

Металеві таблички знайшли в селі Ощів Горохівської територіальної громади.

Про це Район.Історія розповів директор музею Олег Дергай.

Трафарети випадково розкопали на одному з обійсть під час будівництва. Вони пролежали в землі на глибині 1,5 метра не менше 80 років. 

"Найімовірніше трафарети використовували для написів на стінах. Про це свідчать цвяхи більших та менших розмірів, призначені для кріплення. Таблиці є досить об'ємними. В основному – 53 на 25 сантиметрів, що дозволяло вмістити великий обсяг тексту. Написи на трафаретах – українською та російською мовами. Останньою – звернення до росіян із закликом повалити більшовицьку владу та створити свою незалежну державу", – розповів Олег Дергай.

Замість російської літери "и" в написах на табличках часто використовується українська "і". Це дозволяє припускати, що людина, причетна до написання даних пропагандистських текстів володіла російською мовою недосконало.

Не меншої уваги заслуговує манера виготовлення трафаретів. Наочним прикладом є елементи укріплення пошкоджених або невдало написаних літер. Такими, зокрема, є алюмінієві та мідні дротики, а також звичайні металеві заклепки.

"Дані таблички, ймовірно, належали повстанцям Горохівської округи ОУН-УПА та використовувалися від 1943 року. Вони містили заклики до свободи і незалежності. Зокрема, спонукали народ боротися з радянськими й німецькими окупантами", – пояснив Олег Дергай.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.