У Львові відкрили літературну резиденцію імені родини Калинців

У Львові вперше в Україні на базі бібліотеки відкрили літературну резиденцію.

Про це повідомили у Львівській муніципальній біблітеці.

Літературна резиденція у Львові стала першою в Україні, яку відкрили на базі бібліотеки. У ній сучасні українські письменники, поети, дослідники довкололітературних процесів продовжать роботу попередників.

"Передача приміщення літературної майстерні в якій, свого часу, працювали Ярослав Дашкевич, Ірина та Ігор Калинці на баланс бібліотеки було рішенням родини Калинців задля того, щоб простір працював для громади, щоб вклад дисидентів в наше незалежне сьогодні, за яке ми боримося, пам'ятали, щоб праці та здобутки шістдесятників переосмислювали та вносили нових контекстів. Усе, щоб червона нитка пам'яті не переривалася", – зазначили у Львівській муніципальній біблітеці.

На відкритті був присутній поет і політв'язень Ігор Калинець. 1972 року за участь у дисидентському русі Калинця засудили на 6 років ув'язнення у Пермських концтаборах суворого режиму й 3 роки заслання. Заслання поет відбував разом із дружиною Іриною Стасів-Калинець на Забайкаллі. Ірина Калинець відійшла у вічність через важку хворобу 31 липня 2012 року.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.