АНОНС: Презентація книги Пйотра М. Маєвського "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи"

5 жовтня у Львові відбудеться презентація нової книжки видавництва "Локальна історія" - "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи" Пйотра М. Маєвського.

У книжці йдеться про те, як демократичний Захід у 1938 році намагався уникнути великої війни, але заохочував агресора до дії. Мюнхенська угода стала кульмінацією політики умиротворення, брутально знищивши суверенітет молодої Чехословацької Республіки на догоду ілюзорному миру.

Пйотр М. Маєвський майстерно аналізує міжнародну кризу, у яку світ занурився напередодні Другої світової війни. Ледь не щоденна реконструкція подій, надзвичайна увага до деталей, залаштункові розмови політиків, протистояння розвідок, аналіз психотипів головних дійових осіб, їхня сила та безсилля витворюють динамічний сюжет, у якому напруга зростає із кожною сторінкою. Читач стає очевидцем і разом з протагоністами переживає увесь буремний 1938 рік, опиняючись у вирі політичного трилера, на жаль, з відомим фіналом.

Пйотр М. Маєвський – професор історії, один із найпопулярніших майстрів історичного нон-фікшну у Польщі. Це перший переклад його праці українською мовою.

Подія проходитиме у рамках Львівського Форуму видавців.

Учасники презентації:

Пйотр Маєвський – автор книжки, доктор габілітований, професор Варшавського університету,

Андрій Павлишин – перекладач книги

Віталій Михайловський – науковий редактор книги, доктор історичних наук

Віталій Ляска – головний редактор видавництва "Локальна історія"

Придбати книгу Пйотра М. Маєвського "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи" можна на сайті видавництва.

Коли: 5 жовтня (субота), 17.00

Місце зустрічі: Львівська обласна бібліотека для юнацтва імені Романа Іваничука (площа Ринок, 9). 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.