Суд РФ звинуватив Фінляндію у "воєнних злочинах" у Карелії під час Другої світової

Російський суд у Карелії визнав "воєнними злочинами і геноцидом радянського народу" дії Фінляндії у Карелії у роки Другої світової війни, коли вона намагалася повернути захоплені СРСР території.

Про це повідомило російське інформагкнство ТАСС, пише "Європейська правда". 

Верховний суд Республіки Карелія визнав "воєнними злочинами, злочинами проти людяності і геноцидом радянського народу виявлені і нововиявлені злочини, скоєні німецько-фашистськими загарбниками, окупаційною владою і військами Фінляндії на території Карело-Фінської РСР" у роки Другої світової війни. 

Йдеться про період з осені 1941 року до червня 1944 року, під час так званої Війни продовження, коли Фінляндія після нападу нацистської Німеччини на СРСР спробувала повернути території, якими змушена була поступитись Москві після Зимової війни 1939-1940 року, та зайшла далі кордонів 1939 року. 

У заяві прокурора Фінляндію звинуватили у смертях в'язнів таборів у радянській Карелії – військовополонених та цивільних, загалом 8 тисяч цивільних та понад 18 тисяч військовополонених. 

Слідчий комітет Російської Федерації підняв це питання ще у 2020 році, ініціювавши дослідження розсекречених радянських документів щодо фінських таборів для військовополонених у Карелії.

Колишній директор Національного архіву Фінляндії Юссі Нуортева після того, як прокуратура Карелії ініціювала такий розгляд, коментував Ilta-Sanomat, що Фінляндії немає чого приховувати у цьому історичному епізоді і всі фінські документи – у вільному доступі, тоді як радянські – здебільшого засекречені.

"Але Росія з якихось причин не використовує цю інформацію (з фінських архівів – Ред.), а робить свої заяви, які не завжди мають щось спільне з дійсністю. Наприклад, орієнтовна кількість загиблих завищена приблизно удвічі, і в інших немає можливості оцінити, на чому ґрунтуються ці цифри… З тоталітарною державою не можна вести ґрунтовні дискусії про історію, і не можна серйозно сприймати нові претензії Росії на адресу Фінляндії", – коментував Нуортева.

Він також нагадав, що після завершення війни союзники під керівництвом СРСР створили Контрольну комісію щодо Фінляндії, яка висунула країні серію вимог, включно з судом над воєнними злочинцями, тож вимагати повторного розгляду тих самих подій через 80 років недоречно.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.