У Полтаві демонтують три імперських пам'ятники

Йдеться про Монумент Слави, пам’ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці Келіну та пам’ятник на місці відпочинку Петра I.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

17 жовтня у Полтаві відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. На засіданні нардепи та представники міської й обласної влади обговорили створення кластера російської монументальної пропаганди на території музею Полтавської битви. Це передбачає можливе перенесення пам'ятників Келіну та місця відпочинку Петра I й Монумента Слави на територію музею. 

До Міністерства культури та інформаційної політики подані необхідні документи, щоб пам'ятники Келіну та місця відпочинку Петра I вивести із переліків культурної спадщини. Надалі ці пам'ятники Мінкульт може вивести із реєстрів, після цього Полтавська міськрада розгляне рішення про їх усунення з публічного простору.

Процедура для демонтажу Монумента Слави є складнішою та тривалішою, адже він є пам'яткою національного значення. Мінкульт має звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією вивести Монумент Слави із реєстру пам'яток національного значення. Наразі такого звернення від Мінкульту до Кабміну не було. Якщо ж Мінкульт подасть таку пропозицію, то Кабінет Міністрів може її розглядати впродовж року. Якщо ж Монумент Слави все-таки демонтують, то на його місці має бути новий пам'ятник, який саме ‒ обиратимуть на конкурсі. 

Також на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорили перепрофілювання музею Полтавської битви на музей Гетьманщини,  в якому  могли б бути представлені експозиції про дипломатію козацької держави. Зокрема, про Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між Карлом XII та Іваном Мазепою.

 
Фото Володимира В'ятровича

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.