АНОНС: Фокус-форум "Я, Шептицький"

У 80-ті роковини з дня смерті митрополита Андрея Шептицького у Львові відбудеться одноденний фокус-форум "Я, Шептицький".

Про це інформує Центр Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Програма заходу: 

- 14:00-15:00 Відкриття фокус-форуму. Презентація фіджитал мапи цінностей Шептицького "SheptytskyMaps"
Локація: хол Центру Шептицького.

- 15:00-16:00 Лекція Данила Судина 2Потенціал спільнот. Приклад соціального мережування за Шептицьким".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 16:30-17:30 Лекція о. Василя Гаранджі "Між історією та пам'яттю. Майбутнє Великих".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 18:00-20:00 Панельна дискусія "Митрополит Шептицький: провісник часу". Учасники: Богдан Мисюга, Ярина Бойчук, Віталій Ляска, о. Севастьян Дмитрух, Андрій Дахній. Модераторка: Ярослава Яковлєва.
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Коли: 1 листопада,14:00-20:00

Де: Великий зал Центру Шептицького (м. Львів, вул. Стрийська 29А, кампус УКУ)

Вхід вільний, за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/NHBRnrFHTbFaWzEp6

Організатором заходу є Український католицький університет у межах реалізації культурно-мистецького проєкту "Я, Шептицький: культурна ітерація сенсів". Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми "Відновлення культурно-мистецької діяльності".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.