АНОНС: Фокус-форум "Я, Шептицький"

У 80-ті роковини з дня смерті митрополита Андрея Шептицького у Львові відбудеться одноденний фокус-форум "Я, Шептицький".

Про це інформує Центр Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Програма заходу: 

- 14:00-15:00 Відкриття фокус-форуму. Презентація фіджитал мапи цінностей Шептицького "SheptytskyMaps"
Локація: хол Центру Шептицького.

- 15:00-16:00 Лекція Данила Судина 2Потенціал спільнот. Приклад соціального мережування за Шептицьким".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 16:30-17:30 Лекція о. Василя Гаранджі "Між історією та пам'яттю. Майбутнє Великих".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 18:00-20:00 Панельна дискусія "Митрополит Шептицький: провісник часу". Учасники: Богдан Мисюга, Ярина Бойчук, Віталій Ляска, о. Севастьян Дмитрух, Андрій Дахній. Модераторка: Ярослава Яковлєва.
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Коли: 1 листопада,14:00-20:00

Де: Великий зал Центру Шептицького (м. Львів, вул. Стрийська 29А, кампус УКУ)

Вхід вільний, за умови попередньої реєстраціїhttps://forms.gle/NHBRnrFHTbFaWzEp6

Організатором заходу є Український католицький університет у межах реалізації культурно-мистецького проєкту "Я, Шептицький: культурна ітерація сенсів". Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми "Відновлення культурно-мистецької діяльності".

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.