АНОНС: Фокус-форум "Я, Шептицький"

У 80-ті роковини з дня смерті митрополита Андрея Шептицького у Львові відбудеться одноденний фокус-форум "Я, Шептицький".

Про це інформує Центр Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Програма заходу: 

- 14:00-15:00 Відкриття фокус-форуму. Презентація фіджитал мапи цінностей Шептицького "SheptytskyMaps"
Локація: хол Центру Шептицького.

- 15:00-16:00 Лекція Данила Судина 2Потенціал спільнот. Приклад соціального мережування за Шептицьким".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 16:30-17:30 Лекція о. Василя Гаранджі "Між історією та пам'яттю. Майбутнє Великих".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 18:00-20:00 Панельна дискусія "Митрополит Шептицький: провісник часу". Учасники: Богдан Мисюга, Ярина Бойчук, Віталій Ляска, о. Севастьян Дмитрух, Андрій Дахній. Модераторка: Ярослава Яковлєва.
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Коли: 1 листопада,14:00-20:00

Де: Великий зал Центру Шептицького (м. Львів, вул. Стрийська 29А, кампус УКУ)

Вхід вільний, за умови попередньої реєстраціїhttps://forms.gle/NHBRnrFHTbFaWzEp6

Організатором заходу є Український католицький університет у межах реалізації культурно-мистецького проєкту "Я, Шептицький: культурна ітерація сенсів". Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми "Відновлення культурно-мистецької діяльності".

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.