АНОНС: Публічна розмова"Гострі питання про Голодомор"

Музей Голодомору запрошує 16 листопада на публічну розмову з історикинею Катериною Лук’янець "Гострі питання про Голодомор".

Про це інформує Музей Голодомору.

Чим Голодомор відрізняється від голоду в інших радянських республіках? Чому Голодомор був спрямований проти українців як нації, а не соціальної групи? Чому ми не називаємо терміном "Голодомор" масові штучні голоди 1921—1923 та 1946—1947 років? Поговоримо про це і не тільки з науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів, кандидаткою історичних наук Катериною Лук'янець.

Приходьте, щоб отримати "залізні" аргументи і логічні пояснення, що руйнують російські маніпулятивні пастки навколо історії Голодомору. Також зможете поставити історикині свої запитання.

Модеруватиме розмову Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: субота, 16 листопада 2024, о 15:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб взяти участь, зареєструйтеся.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.