АНОНС: Публічна розмова"Гострі питання про Голодомор"

Музей Голодомору запрошує 16 листопада на публічну розмову з історикинею Катериною Лук’янець "Гострі питання про Голодомор".

Про це інформує Музей Голодомору.

Чим Голодомор відрізняється від голоду в інших радянських республіках? Чому Голодомор був спрямований проти українців як нації, а не соціальної групи? Чому ми не називаємо терміном "Голодомор" масові штучні голоди 1921—1923 та 1946—1947 років? Поговоримо про це і не тільки з науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів, кандидаткою історичних наук Катериною Лук'янець.

Приходьте, щоб отримати "залізні" аргументи і логічні пояснення, що руйнують російські маніпулятивні пастки навколо історії Голодомору. Також зможете поставити історикині свої запитання.

Модеруватиме розмову Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: субота, 16 листопада 2024, о 15:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб взяти участь, зареєструйтеся.

 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.