АНОНС: Публічна розмова"Гострі питання про Голодомор"

Музей Голодомору запрошує 16 листопада на публічну розмову з історикинею Катериною Лук’янець "Гострі питання про Голодомор".

Про це інформує Музей Голодомору.

Чим Голодомор відрізняється від голоду в інших радянських республіках? Чому Голодомор був спрямований проти українців як нації, а не соціальної групи? Чому ми не називаємо терміном "Голодомор" масові штучні голоди 1921—1923 та 1946—1947 років? Поговоримо про це і не тільки з науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів, кандидаткою історичних наук Катериною Лук'янець.

Приходьте, щоб отримати "залізні" аргументи і логічні пояснення, що руйнують російські маніпулятивні пастки навколо історії Голодомору. Також зможете поставити історикині свої запитання.

Модеруватиме розмову Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: субота, 16 листопада 2024, о 15:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб взяти участь, зареєструйтеся.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.