АНОНС: Публічна розмова"Гострі питання про Голодомор"

Музей Голодомору запрошує 16 листопада на публічну розмову з історикинею Катериною Лук’янець "Гострі питання про Голодомор".

Про це інформує Музей Голодомору.

Чим Голодомор відрізняється від голоду в інших радянських республіках? Чому Голодомор був спрямований проти українців як нації, а не соціальної групи? Чому ми не називаємо терміном "Голодомор" масові штучні голоди 1921—1923 та 1946—1947 років? Поговоримо про це і не тільки з науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів, кандидаткою історичних наук Катериною Лук'янець.

Приходьте, щоб отримати "залізні" аргументи і логічні пояснення, що руйнують російські маніпулятивні пастки навколо історії Голодомору. Також зможете поставити історикині свої запитання.

Модеруватиме розмову Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: субота, 16 листопада 2024, о 15:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3)

Щоб взяти участь, зареєструйтеся.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.