Музей Голодомор отримав в дар найбільшу у світі колекцію творів мистецтва про Голодомор Моргана Вільямса

Американський меценат Морган Вільямс - власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор, помер 8 червня 2024 року.

Про це повідомила генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

9 жовтня, під час вечора на вшанування пам'яті Моргана Вільямса, організованого U.S.-Ukraine Business Council (USUBC), Леся Гасиджак підписала договір про прийом щедрого дару - найбільшої у світі Колекції творів мистецтва та книг про Голодомор від спадкоємців американського мецената Моргана Вільямса.

"Моє музейне, менеджерське, єство несамовито радіє, бо це справді подія не тільки року, а й всього періоду незалежності. В Україну передавали мистецькі колекції, але від української діаспори, музеям дарували приватні колекції - громадяни України. Такий дар як ми приймаємо зараз, від іноземців - є першим", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Леся Гасиджак.

Леся Гасиджак висловила подяку за таке рішення, дружині п. Лінді, доньці п. Деніз і синам пана Моргана, п. Дарену, п. Джону і п. Евану.

"По-людськи дуже шкода, що Колекцію доводиться приймати від спадкоємців, а не самого її фундатора, пана Моргана, який разом з нами мріяв про Великий музей та сильну Україну, і найголовніше: зрозумів засадниче значення пам'яті про Голодомор для становлення української нації раніше за нас", - зазначила генеральна директорка Музею Голодомору.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".