Музей Голодомор отримав в дар найбільшу у світі колекцію творів мистецтва про Голодомор Моргана Вільямса

Американський меценат Морган Вільямс - власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор, помер 8 червня 2024 року.

Про це повідомила генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

9 жовтня, під час вечора на вшанування пам'яті Моргана Вільямса, організованого U.S.-Ukraine Business Council (USUBC), Леся Гасиджак підписала договір про прийом щедрого дару - найбільшої у світі Колекції творів мистецтва та книг про Голодомор від спадкоємців американського мецената Моргана Вільямса.

"Моє музейне, менеджерське, єство несамовито радіє, бо це справді подія не тільки року, а й всього періоду незалежності. В Україну передавали мистецькі колекції, але від української діаспори, музеям дарували приватні колекції - громадяни України. Такий дар як ми приймаємо зараз, від іноземців - є першим", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Леся Гасиджак.

Леся Гасиджак висловила подяку за таке рішення, дружині п. Лінді, доньці п. Деніз і синам пана Моргана, п. Дарену, п. Джону і п. Евану.

"По-людськи дуже шкода, що Колекцію доводиться приймати від спадкоємців, а не самого її фундатора, пана Моргана, який разом з нами мріяв про Великий музей та сильну Україну, і найголовніше: зрозумів засадниче значення пам'яті про Голодомор для становлення української нації раніше за нас", - зазначила генеральна директорка Музею Голодомору.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".