Музей Голодомор отримав в дар найбільшу у світі колекцію творів мистецтва про Голодомор Моргана Вільямса

Американський меценат Морган Вільямс - власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор, помер 8 червня 2024 року.

Про це повідомила генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

9 жовтня, під час вечора на вшанування пам'яті Моргана Вільямса, організованого U.S.-Ukraine Business Council (USUBC), Леся Гасиджак підписала договір про прийом щедрого дару - найбільшої у світі Колекції творів мистецтва та книг про Голодомор від спадкоємців американського мецената Моргана Вільямса.

"Моє музейне, менеджерське, єство несамовито радіє, бо це справді подія не тільки року, а й всього періоду незалежності. В Україну передавали мистецькі колекції, але від української діаспори, музеям дарували приватні колекції - громадяни України. Такий дар як ми приймаємо зараз, від іноземців - є першим", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Леся Гасиджак.

Леся Гасиджак висловила подяку за таке рішення, дружині п. Лінді, доньці п. Деніз і синам пана Моргана, п. Дарену, п. Джону і п. Евану.

"По-людськи дуже шкода, що Колекцію доводиться приймати від спадкоємців, а не самого її фундатора, пана Моргана, який разом з нами мріяв про Великий музей та сильну Україну, і найголовніше: зрозумів засадниче значення пам'яті про Голодомор для становлення української нації раніше за нас", - зазначила генеральна директорка Музею Голодомору.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".