На в'їзді у Шептицький демонтували стару назву міста

На в'їзді у Шептицький на Львівщині демонтували назву "Червоноград" з пам’ятника Шахтарю.

Про це повідомили у Шептицькій міській раді. 

Відповідне доручення дав перший заступник міського голови Дмитро Балко. Спочатку літери збили, а потім назву зафарбували.

У 1951 році радянська назва перейменувала місто Кристинопіль на Червоноград. Інститут національної пам'яті рекомендував змінити назву міста в межах декомунізації.

Під час голосування у 2023 році 1294 мешканці віддали перевагу назві Червоноград, понад 1000 жителів підтримали варіант Кристинопіль. Сто людей проголосували за назву Шептицький.

До 27 січня 2024 року представники міста Червоноград мали подати варіанти нової назви Верховній Раді, але пропозицій не надійшло. На профільному комітеті депутати запропонували декілька назв і підтримали варіант "Шептицький".

19 вересня загалом перейменували 327 населених пунктів у межах декомунізації.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.