Вулиця на честь Омеляна Пріцака – під загрозою

У громадському обговоренні перемагає думка назвати вулицю іменем радянського вченого Францевича

Влітку цього року на сайті Київської міської державної адміністрації для громадського обговорення було винесено проєкт рішення Київської міської ради про перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака.

Академік Кржижановський – це російський комуністичний діяч, очільник Держплану СРСР у 1921-1930 рр. Згідно українського законодавства його ім'я підпадає під декомунізацію.

Омелян Пріцак – філолог, історик та сходознавець, іноземний член НАН України, засновник та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства НАН України (1991—1999).

Омелян Пріцак
Омелян Пріцак
pritsak100.ukma.edu.ua

Ряд співробітників наукових інститутів, що розташовані на вулиці, розпочали активно висловлюватись проти перейменування вулиці на честь Омеляна Пріцака. Натомість, вони пропонують назвати вулицю на честь академіка Івана Францевича.

Іван Францевич – академік, засновник Інституту проблем матеріалознавства, який носить його ім'я, Герой соціалістичної праці, нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Обговорення закінчується сьогодні за посиланням.

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР