Оголошено національний збір на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі

Проєкт зі збору коштів на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі, яка зробила вагомий внесок у розвиток національної журналістики.

Про це йдеться на сайті Велика Ідея.

Проєкт ініціювала редакція медіа "Рідний край. Газета Гадяцького земства", яку свого часу редагувала Олена Пчілка, а також мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua — Національна мережа гіперлокальних медіа за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради.

"Ольга Драгоманова-Косач видавала часописи і газети українською мовою, яку Російська імперія забороняла. Вона власним коштом друкувала пресу в роки Української народної республіки, коли державність і національна свідомість були дуже крихкими. Це проєкт не просто про вшанування пам'яті, а про створення живого простору, де постать Олени Пчілки постане поза стереотипами радянської пропаганди і стане осередком для формування спільнот", - зазначають ініціатори проєкту. 

До слова, у Гадячі, де 175 років тому народилася Олена Пчілка, досі немає пам'ятника на її честь. Встановити пам'ятник планують поруч із будівлею редакції, де працювала письменниця і публіцистка. 

Збір на 2,5 мільйона гривень триватиме 100 днів. Протягом цього часу медіа-ініціатори публікуватимуть подкасти, відео та статті, аби підкреслити значення творчої спадщини Олени Пчілки. Зібрані кошти витратять на створення концепції скульптури, конкурс ескізів, гонорари митцям, виготовлення та встановлення монумента, будівельні матеріали й просвітницьку діяльність.

Підтримати проєкт можна за посиланням

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.