Оголошено національний збір на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі

Проєкт зі збору коштів на пам'ятник Олені Пчілці в Гадячі, яка зробила вагомий внесок у розвиток національної журналістики.

Про це йдеться на сайті Велика Ідея.

Проєкт ініціювала редакція медіа "Рідний край. Газета Гадяцького земства", яку свого часу редагувала Олена Пчілка, а також мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua — Національна мережа гіперлокальних медіа за підтримки відділу культури і туризму Гадяцької міської ради.

"Ольга Драгоманова-Косач видавала часописи і газети українською мовою, яку Російська імперія забороняла. Вона власним коштом друкувала пресу в роки Української народної республіки, коли державність і національна свідомість були дуже крихкими. Це проєкт не просто про вшанування пам'яті, а про створення живого простору, де постать Олени Пчілки постане поза стереотипами радянської пропаганди і стане осередком для формування спільнот", - зазначають ініціатори проєкту. 

До слова, у Гадячі, де 175 років тому народилася Олена Пчілка, досі немає пам'ятника на її честь. Встановити пам'ятник планують поруч із будівлею редакції, де працювала письменниця і публіцистка. 

Збір на 2,5 мільйона гривень триватиме 100 днів. Протягом цього часу медіа-ініціатори публікуватимуть подкасти, відео та статті, аби підкреслити значення творчої спадщини Олени Пчілки. Зібрані кошти витратять на створення концепції скульптури, конкурс ескізів, гонорари митцям, виготовлення та встановлення монумента, будівельні матеріали й просвітницьку діяльність.

Підтримати проєкт можна за посиланням

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.