АНОНС: Дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу

19 листопада у Києві відбудеться панельна дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу "Студії Голодомору: теорія, історія, пам'ять".

Про це інформує УІНП.

Війна, що її розв'язала путінська Росія у центрі Європи, використання агресором продовольства як зброї стали серйозним викликом людству. Оприлюднений 2022 року авторитетними міжнародними організаціями звіт "Стан продовольчої безпеки та харчування у світі" визначає реальні загрози у зв'язку з війною Росії проти України – передусім продовольчій безпеці тих країн Світу, які вже раніше стикалися з ситуаціями голоду та продовольчої кризи. Експертне середовище також попереджає про зумовлені війною можливі перешкоди, у короткостроковій та віддаленій перспективах, для досягнення важливої цілі забезпечення для усіх доступу до належного харчування: кількість людей у світі, особливо жінок і дітей, які не доїдають, може  зростати.

Подолання цих загроз, а отже і майбутнє людства, залежить від багатьох факторів. Зокрема, і від того, якою мірою буде засвоєний досвід історії Голодомору – геноциду Українського народу, наскільки ретельно і комплексно будуть досліджені, описані й критично осмислені причини, механізми та наслідки цього злочину, з урахуванням широкого історичного контексту та порівняльних перспектив.

Сьогодні пам'ять про Голодомор як злочин геноциду об'єднує українське суспільство, водночас в умовах повномасштабної війни постає питання, як у суспільстві, що щоденно переживає травми й стикається зі злочинами агресора, говорити про травми минулого і як нам сьогодні пам'ятати про Голодомор, щоби стати сильнішими, зупинити злочин геноциду на українській землі, що його нині чинить росія.

У фокусі обговорення – (пере)осмислення історіографічної традиції історії Голодомору та комеморативних практик у сучасному українському та світовому просторах.

Дві панельні дискусії охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться, питаннями:

  • Студії Голодомору/Holodomor Studies в Україні та Світі: погляд з сьогодення у майбуття.
  • Як пам'ятати Голодомор під час повномасштабної війни: сучасні практики вшанування пам'яті про Голодомор; як говорити про злочин геноциду голодом у суспільстві, що переживає війну; пам'ять про геноцид голодом і сучасні геноцидні наміри РФ у війні проти України 

Організатори заходу:

  • Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)
  • Український інститут національної пам'яті
  • Інститут історії України Національної академії наук України
  • Національний музей Голодомору-геноциду

Учасники першої панельної дискусії:

  • Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії України Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, докторка історичних наук
  • Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук
  • Людмила Гриневич, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук
  • Ірина Захарчук, професорка Рівненського гуманітарного університету, координаторка наукового напряму Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка філологічних наук
  • Сергій Колісніченко, історик, педагог, координатор напряму "Інтернет Архів епохи Голодомору" Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), віськовослужбовець ЗСУ
  • Андрій Маслюк, старший науковий співробітник Інституту психології імені Г. Костюка, доктор психологічних наук

Учасники другої панельної дискусії:

  • Леся Гасиджак, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду
  • Антон Дробович,  голова Українського інституту національної пам'яті  
  • Олександр Зінченко, історик, публіцист, автор проєктів Суспільного мовлення, автор сценарію документального серіалу "Голодомор. Літописці"
  • Андрій Козицький, історик, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, автор монографії "Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору"
  • Тетяна П'янкова, письменниця, авторка роману про Голодомор 1932–1933 років "Вік червоних мурах"
  • Олесь Санін, режисер і сценарист фільму "Поводир"

Де: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (Укрінформ)

Коли: 19 листопада, початок о 11:00

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.