Українців у США запрошують долучитися до опитування про вплив Голодомору на покоління

Українські американці віком від 18 років можуть взяти участь в анонімному онлайн-опитуванні, яке досліджує вплив Голодомору в Україні на тих, хто пережив цю трагедію, та їхніх нащадків у США.

Про це повідомив сайт Світового конгресу українців (СКУ), передає Укрінформ.

Дослідження проводить канадський психолог українського походження, викладач і аспірант Карлтонського університету в Оттаві (Канада) Брент Безо за підтримки Мережі нащадків Голодомору. Він має на меті поглибити розуміння того, як нащадки сприймають штучно створену трагедію геноциду та як вона вплинула на їхнє життя, сім'ї та громади. Ще одна мета – визначити силу й стійкість, що проявляються серед нащадків.

"Підтримка Мережею цього соціологічного дослідження допомагає висвітлити унікальний і глибоко травматичний досвід тих, хто пережив Голодомор-геноцид. Важливо, що досі не було достатньо досліджень щодо його довгострокових психологічних, фізіологічних та соціальних наслідків. Таке дослідження проводиться у США вперше", – йдеться в повідомленні. 

Попередні дослідження українсько-канадського психолога про міжпоколінні наслідки Голодомору показали, що ефекти травми спостерігаються принаймні у двох поколіннях нащадків тим, хто пережив цю трагедію. Дослідницька команда зазначила, що участь в опитуванні можуть брати й ті, хто не є нащадками постраждалих.

"Результати цього опитування можуть допомогти нащадкам, тим, хто пережив Голодомор усвідомити міжпоколінні травматичні реакції що простежуються з покоління у покоління, які вони, можливо, не пов'язували з історією своєї родини", – сказала голова Мережі нащадків Голодомору при СКУ Оля Сорока. 

Долучитися до опитування можна за посиланням або через вебсайт Мережі нащадків Голодомору. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.