Українців у США запрошують долучитися до опитування про вплив Голодомору на покоління

Українські американці віком від 18 років можуть взяти участь в анонімному онлайн-опитуванні, яке досліджує вплив Голодомору в Україні на тих, хто пережив цю трагедію, та їхніх нащадків у США.

Про це повідомив сайт Світового конгресу українців (СКУ), передає Укрінформ.

Дослідження проводить канадський психолог українського походження, викладач і аспірант Карлтонського університету в Оттаві (Канада) Брент Безо за підтримки Мережі нащадків Голодомору. Він має на меті поглибити розуміння того, як нащадки сприймають штучно створену трагедію геноциду та як вона вплинула на їхнє життя, сім'ї та громади. Ще одна мета – визначити силу й стійкість, що проявляються серед нащадків.

"Підтримка Мережею цього соціологічного дослідження допомагає висвітлити унікальний і глибоко травматичний досвід тих, хто пережив Голодомор-геноцид. Важливо, що досі не було достатньо досліджень щодо його довгострокових психологічних, фізіологічних та соціальних наслідків. Таке дослідження проводиться у США вперше", – йдеться в повідомленні. 

Попередні дослідження українсько-канадського психолога про міжпоколінні наслідки Голодомору показали, що ефекти травми спостерігаються принаймні у двох поколіннях нащадків тим, хто пережив цю трагедію. Дослідницька команда зазначила, що участь в опитуванні можуть брати й ті, хто не є нащадками постраждалих.

"Результати цього опитування можуть допомогти нащадкам, тим, хто пережив Голодомор усвідомити міжпоколінні травматичні реакції що простежуються з покоління у покоління, які вони, можливо, не пов'язували з історією своєї родини", – сказала голова Мережі нащадків Голодомору при СКУ Оля Сорока. 

Долучитися до опитування можна за посиланням або через вебсайт Мережі нащадків Голодомору. 

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.