АНОНС: Презентація видання "Глосарій Голодомору"

20 листопада у Музеї Голодомору відбудеться презентація нового музейного видання "Глосарій Голодомору".

Про це інформує Музей Голодомору.

У 1930-ті роки, під час колективізації та Голодомору, з'явилася ціла низка нових понять та термінів, які окреслюють саме цей історичний період. Всі ми чули про торгзіни, "червоні валки", "чорні дошки", трудодні, трійки тощо. Як і чому з'явилися ці поняття, що вони означають та до якого історичного періоду їх коректно застосовувати? Відповіді на ці запитання дає "Глосарій Голодомору".

Над книгою працював авторський колектив науковців Національного музею Голодомору-геноциду: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова.

Видання представлять спікери:

Леся ГАСИДЖАК – генеральний директор Музею Голодомору, кандидат історичних наук;

Наталя РОМАНЕЦЬ – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професор, доктор історичних наук, упорядник видання;

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: 20 листопада 2024 року, у середу, о 17:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.