АНОНС: Презентація видання "Глосарій Голодомору"

20 листопада у Музеї Голодомору відбудеться презентація нового музейного видання "Глосарій Голодомору".

Про це інформує Музей Голодомору.

У 1930-ті роки, під час колективізації та Голодомору, з'явилася ціла низка нових понять та термінів, які окреслюють саме цей історичний період. Всі ми чули про торгзіни, "червоні валки", "чорні дошки", трудодні, трійки тощо. Як і чому з'явилися ці поняття, що вони означають та до якого історичного періоду їх коректно застосовувати? Відповіді на ці запитання дає "Глосарій Голодомору".

Над книгою працював авторський колектив науковців Національного музею Голодомору-геноциду: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова.

Видання представлять спікери:

Леся ГАСИДЖАК – генеральний директор Музею Голодомору, кандидат історичних наук;

Наталя РОМАНЕЦЬ – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професор, доктор історичних наук, упорядник видання;

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: 20 листопада 2024 року, у середу, о 17:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.