АНОНС: Дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу

19 листопада у Києві відбудеться панельна дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу "Студії Голодомору: теорія, історія, пам'ять".

Про це інформує УІНП.

Війна, що її розв'язала путінська Росія у центрі Європи, використання агресором продовольства як зброї стали серйозним викликом людству. Оприлюднений 2022 року авторитетними міжнародними організаціями звіт "Стан продовольчої безпеки та харчування у світі" визначає реальні загрози у зв'язку з війною Росії проти України – передусім продовольчій безпеці тих країн Світу, які вже раніше стикалися з ситуаціями голоду та продовольчої кризи. Експертне середовище також попереджає про зумовлені війною можливі перешкоди, у короткостроковій та віддаленій перспективах, для досягнення важливої цілі забезпечення для усіх доступу до належного харчування: кількість людей у світі, особливо жінок і дітей, які не доїдають, може  зростати.

Подолання цих загроз, а отже і майбутнє людства, залежить від багатьох факторів. Зокрема, і від того, якою мірою буде засвоєний досвід історії Голодомору – геноциду Українського народу, наскільки ретельно і комплексно будуть досліджені, описані й критично осмислені причини, механізми та наслідки цього злочину, з урахуванням широкого історичного контексту та порівняльних перспектив.

Сьогодні пам'ять про Голодомор як злочин геноциду об'єднує українське суспільство, водночас в умовах повномасштабної війни постає питання, як у суспільстві, що щоденно переживає травми й стикається зі злочинами агресора, говорити про травми минулого і як нам сьогодні пам'ятати про Голодомор, щоби стати сильнішими, зупинити злочин геноциду на українській землі, що його нині чинить росія.

У фокусі обговорення – (пере)осмислення історіографічної традиції історії Голодомору та комеморативних практик у сучасному українському та світовому просторах.

Дві панельні дискусії охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться, питаннями:

  • Студії Голодомору/Holodomor Studies в Україні та Світі: погляд з сьогодення у майбуття.
  • Як пам'ятати Голодомор під час повномасштабної війни: сучасні практики вшанування пам'яті про Голодомор; як говорити про злочин геноциду голодом у суспільстві, що переживає війну; пам'ять про геноцид голодом і сучасні геноцидні наміри РФ у війні проти України 

Організатори заходу:

  • Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)
  • Український інститут національної пам'яті
  • Інститут історії України Національної академії наук України
  • Національний музей Голодомору-геноциду

Учасники першої панельної дискусії:

  • Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії України Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, докторка історичних наук
  • Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук
  • Людмила Гриневич, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук
  • Ірина Захарчук, професорка Рівненського гуманітарного університету, координаторка наукового напряму Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка філологічних наук
  • Сергій Колісніченко, історик, педагог, координатор напряму "Інтернет Архів епохи Голодомору" Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), віськовослужбовець ЗСУ
  • Андрій Маслюк, старший науковий співробітник Інституту психології імені Г. Костюка, доктор психологічних наук

Учасники другої панельної дискусії:

  • Леся Гасиджак, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду
  • Антон Дробович,  голова Українського інституту національної пам'яті  
  • Олександр Зінченко, історик, публіцист, автор проєктів Суспільного мовлення, автор сценарію документального серіалу "Голодомор. Літописці"
  • Андрій Козицький, історик, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, автор монографії "Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору"
  • Тетяна П'янкова, письменниця, авторка роману про Голодомор 1932–1933 років "Вік червоних мурах"
  • Олесь Санін, режисер і сценарист фільму "Поводир"

Де: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (Укрінформ)

Коли: 19 листопада, початок о 11:00

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.