АНОНС: Дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу

19 листопада у Києві відбудеться панельна дискусія до 91-х роковин Голодомору–геноциду Українського народу "Студії Голодомору: теорія, історія, пам'ять".

Про це інформує УІНП.

Війна, що її розв'язала путінська Росія у центрі Європи, використання агресором продовольства як зброї стали серйозним викликом людству. Оприлюднений 2022 року авторитетними міжнародними організаціями звіт "Стан продовольчої безпеки та харчування у світі" визначає реальні загрози у зв'язку з війною Росії проти України – передусім продовольчій безпеці тих країн Світу, які вже раніше стикалися з ситуаціями голоду та продовольчої кризи. Експертне середовище також попереджає про зумовлені війною можливі перешкоди, у короткостроковій та віддаленій перспективах, для досягнення важливої цілі забезпечення для усіх доступу до належного харчування: кількість людей у світі, особливо жінок і дітей, які не доїдають, може  зростати.

Подолання цих загроз, а отже і майбутнє людства, залежить від багатьох факторів. Зокрема, і від того, якою мірою буде засвоєний досвід історії Голодомору – геноциду Українського народу, наскільки ретельно і комплексно будуть досліджені, описані й критично осмислені причини, механізми та наслідки цього злочину, з урахуванням широкого історичного контексту та порівняльних перспектив.

Сьогодні пам'ять про Голодомор як злочин геноциду об'єднує українське суспільство, водночас в умовах повномасштабної війни постає питання, як у суспільстві, що щоденно переживає травми й стикається зі злочинами агресора, говорити про травми минулого і як нам сьогодні пам'ятати про Голодомор, щоби стати сильнішими, зупинити злочин геноциду на українській землі, що його нині чинить росія.

У фокусі обговорення – (пере)осмислення історіографічної традиції історії Голодомору та комеморативних практик у сучасному українському та світовому просторах.

Дві панельні дискусії охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться, питаннями:

  • Студії Голодомору/Holodomor Studies в Україні та Світі: погляд з сьогодення у майбуття.
  • Як пам'ятати Голодомор під час повномасштабної війни: сучасні практики вшанування пам'яті про Голодомор; як говорити про злочин геноциду голодом у суспільстві, що переживає війну; пам'ять про геноцид голодом і сучасні геноцидні наміри РФ у війні проти України 

Організатори заходу:

  • Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)
  • Український інститут національної пам'яті
  • Інститут історії України Національної академії наук України
  • Національний музей Голодомору-геноциду

Учасники першої панельної дискусії:

  • Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії України Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, докторка історичних наук
  • Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук
  • Людмила Гриневич, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук
  • Ірина Захарчук, професорка Рівненського гуманітарного університету, координаторка наукового напряму Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка філологічних наук
  • Сергій Колісніченко, історик, педагог, координатор напряму "Інтернет Архів епохи Голодомору" Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), віськовослужбовець ЗСУ
  • Андрій Маслюк, старший науковий співробітник Інституту психології імені Г. Костюка, доктор психологічних наук

Учасники другої панельної дискусії:

  • Леся Гасиджак, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду
  • Антон Дробович,  голова Українського інституту національної пам'яті  
  • Олександр Зінченко, історик, публіцист, автор проєктів Суспільного мовлення, автор сценарію документального серіалу "Голодомор. Літописці"
  • Андрій Козицький, історик, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, автор монографії "Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору"
  • Тетяна П'янкова, письменниця, авторка роману про Голодомор 1932–1933 років "Вік червоних мурах"
  • Олесь Санін, режисер і сценарист фільму "Поводир"

Де: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (Укрінформ)

Коли: 19 листопада, початок о 11:00

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.