24 серпня відбудеться телепрем'єра документального проєкту Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність»

У День Незалежності України відбудеться телепрем'єра документального проєкту Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність».

Про це повідомляє Суспільне.

Стрічка представить докладну історію підписання Будапештського меморандуму 1994 року. За цим меморандумом, США, Велика Британія та Росія пообіцяли поважати суверенітет України в обмін на передачу Києвом ядерної зброї Москві. Автор та оповідач проєкту журналіст Юрій Макаров. 

"Для того, щоб правильно оцінити цю подію, треба згадати нас самих 30-річної давнини. Тому що дуже просто з точки зору обивателя сьогодні сказати, що вчергове нас зрадили. А де насправді ми самі тоді були? Нагадаю, що станом на 1994 рік тільки 15% українців прихильно ставилися до вступу України в НАТО. Решта була або нейтральна, або різко проти. Нас виховували в тому, що Друга світова — це остання війна. І більше нам немає з ким воювати. Тому, якщо це перевести на стан мізків 1990–1994 років, то ми зрозуміємо, що ніякої альтернативи, насамперед всередині самої України, не було", - розповідає Юрій Макаров. 

Прем'єра документального проєкту "Будапешт. Бомба під незалежність" відбудеться 24 серпня на Першому каналі Суспільного.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.