24 серпня відбудеться телепрем'єра документального проєкту Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність»

У День Незалежності України відбудеться телепрем'єра документального проєкту Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність».

Про це повідомляє Суспільне.

Стрічка представить докладну історію підписання Будапештського меморандуму 1994 року. За цим меморандумом, США, Велика Британія та Росія пообіцяли поважати суверенітет України в обмін на передачу Києвом ядерної зброї Москві. Автор та оповідач проєкту журналіст Юрій Макаров. 

"Для того, щоб правильно оцінити цю подію, треба згадати нас самих 30-річної давнини. Тому що дуже просто з точки зору обивателя сьогодні сказати, що вчергове нас зрадили. А де насправді ми самі тоді були? Нагадаю, що станом на 1994 рік тільки 15% українців прихильно ставилися до вступу України в НАТО. Решта була або нейтральна, або різко проти. Нас виховували в тому, що Друга світова — це остання війна. І більше нам немає з ким воювати. Тому, якщо це перевести на стан мізків 1990–1994 років, то ми зрозуміємо, що ніякої альтернативи, насамперед всередині самої України, не було", - розповідає Юрій Макаров. 

Прем'єра документального проєкту "Будапешт. Бомба під незалежність" відбудеться 24 серпня на Першому каналі Суспільного.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.