В український прокат вийде художній фільм про Будинок "Слово"

У травні в український прокат вийде художній фільм «Будинок "Слово". Нескінчений роман» Тараса Томенка.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила поетка і сценаристка фільму Любов Якимчук.

"Будинок "Слово". Нескінчений роман" – це перший ігровий фільм, що розповідає про покоління українських митців, знищених фізично та морально сталінською репресивною машиною у 1930-х роках.

"Усі вони стали учасниками експерименту, спрямованого на виведення нового типу радянського письменника та тотальний контроль над процесом творчості з метою створення єдиного художнього методу соціалістичного реалізму, та не кожен з письменників погоджується оспівувати культ Сталіна", — йдеться в описі до фільму.

У 1930-х роках XX століття у Харкові у 66 квартирах будинку жили найвідоміші митці української культури — Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Наталія Ужвій, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас, Михайло Яловий, Іван Багряний, Раїса Троян та інші.

Режисер стрічки — Тарас Томенко, сценаристи — Тарас Томенко та Любов Якимчук, оператор-постановник — Михайло Любарський, художник-постановник — Шевкет Сейдаметов, композитор — Алла Загайкевич, продюсери — Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко та Ростислав Мартинюк. Виробництво — FRESH PRODUCTION GROUP.

Світова прем'єра фільму відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".