В український прокат вийде художній фільм про Будинок "Слово"

У травні в український прокат вийде художній фільм «Будинок "Слово". Нескінчений роман» Тараса Томенка.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила поетка і сценаристка фільму Любов Якимчук.

"Будинок "Слово". Нескінчений роман" – це перший ігровий фільм, що розповідає про покоління українських митців, знищених фізично та морально сталінською репресивною машиною у 1930-х роках.

"Усі вони стали учасниками експерименту, спрямованого на виведення нового типу радянського письменника та тотальний контроль над процесом творчості з метою створення єдиного художнього методу соціалістичного реалізму, та не кожен з письменників погоджується оспівувати культ Сталіна", — йдеться в описі до фільму.

У 1930-х роках XX століття у Харкові у 66 квартирах будинку жили найвідоміші митці української культури — Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Наталія Ужвій, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас, Михайло Яловий, Іван Багряний, Раїса Троян та інші.

Режисер стрічки — Тарас Томенко, сценаристи — Тарас Томенко та Любов Якимчук, оператор-постановник — Михайло Любарський, художник-постановник — Шевкет Сейдаметов, композитор — Алла Загайкевич, продюсери — Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко та Ростислав Мартинюк. Виробництво — FRESH PRODUCTION GROUP.

Світова прем'єра фільму відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.