АНОНС: Онлайн-лекція Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів"

27 листопада відбудеться онлайн-лекція історикині Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів".

Хоча історія Голодомору 1932-33 років в Україні посідає чільне місце в українському публічному дискурсі, історичних студіях та політиці пам'яті, гендерний вимір цієї трагедії залишається малодослідженим. Ця лекція ґрунтується на аналізі особистих спогадів тих, хто пережили Голодомор, і розкриває ґендерні особливості та складнощі жіночих досвідів виживання в умовах геноциду.

Йтиметься насамперед про пасивний спротив та активний опір жінок державному насильству, індивідуальні та колективні дії жінок для захисту родинного майна та продовольчих запасів від примусової експропріації, жіночі стратегії виживання та практики порятунку життя в умовах тотального голоду та правового свавілля.

Окрему увагу буде звернуто на такі контроверсійні аспекти, як роль призвідниць Голодомору – жінок, які брали участь у "розкуркуленнях"; дилеми материнства в умовах голодування; сексуальне насильство щодо жінок.

Оксана Кісь - історикиня та антропологиня, докторка історичник наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. З 2010 р. Оксана Кісь – очільниця Української асоціації дослідників жіночої історії та співзасновниця Української асоціації усної історії. Авторка книг "Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст" (Львів, 2008; друге видання - 2012) та "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів, 2017). Наукова редакторка низки збірників, в тому числі "Українські жінки в горнилі модернізації" (Харків: КСД, 2017), який здобув нагороду Форуму Видавців у Львові 2017 у номінації "Історія".

Коли: 27 листопада, 17:00

Доєднатися до заходу можна в зумі за посиланням (пароль: 065775).

ЇЇЛЕКТОРІЙ "Творчині української дійсности" організований Музеєм жіночої та гендерної історії /Центром гендерної культури у партнерстві з Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні, експертним ресурсом Гендер в деталях, Українською асоціацією дослідниць жіночої історії, Інститутом Івана Франка НАН України та ГО "Бюро гендерних стратегій і бюджетування".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".