АНОНС: Онлайн-лекція Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів"

27 листопада відбудеться онлайн-лекція історикині Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів".

Хоча історія Голодомору 1932-33 років в Україні посідає чільне місце в українському публічному дискурсі, історичних студіях та політиці пам'яті, гендерний вимір цієї трагедії залишається малодослідженим. Ця лекція ґрунтується на аналізі особистих спогадів тих, хто пережили Голодомор, і розкриває ґендерні особливості та складнощі жіночих досвідів виживання в умовах геноциду.

Йтиметься насамперед про пасивний спротив та активний опір жінок державному насильству, індивідуальні та колективні дії жінок для захисту родинного майна та продовольчих запасів від примусової експропріації, жіночі стратегії виживання та практики порятунку життя в умовах тотального голоду та правового свавілля.

Окрему увагу буде звернуто на такі контроверсійні аспекти, як роль призвідниць Голодомору – жінок, які брали участь у "розкуркуленнях"; дилеми материнства в умовах голодування; сексуальне насильство щодо жінок.

Оксана Кісь - історикиня та антропологиня, докторка історичник наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. З 2010 р. Оксана Кісь – очільниця Української асоціації дослідників жіночої історії та співзасновниця Української асоціації усної історії. Авторка книг "Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст" (Львів, 2008; друге видання - 2012) та "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів, 2017). Наукова редакторка низки збірників, в тому числі "Українські жінки в горнилі модернізації" (Харків: КСД, 2017), який здобув нагороду Форуму Видавців у Львові 2017 у номінації "Історія".

Коли: 27 листопада, 17:00

Доєднатися до заходу можна в зумі за посиланням (пароль: 065775).

ЇЇЛЕКТОРІЙ "Творчині української дійсности" організований Музеєм жіночої та гендерної історії /Центром гендерної культури у партнерстві з Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні, експертним ресурсом Гендер в деталях, Українською асоціацією дослідниць жіночої історії, Інститутом Івана Франка НАН України та ГО "Бюро гендерних стратегій і бюджетування".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.