Центральний державний історичний архів України оприлюднив документи до 190-річниці заснування Київського університету

ЦДІАК України представив документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка).

Про це інформує ЦДІАК України.

Заснування Київського університету відбулося відповідно до указу від 8 листопада 1833 року на базі Волинського (Кременецького) ліцею. Урочисте відкриття університету відбулося 15 липня 1834 р. у день рівноапостольного князя Володимира. В перший навчальний рік (1834/1835 н.р.) діяв тільки філософський факультет з двома відділеннями: історико-філологічним та фізико-математичним. Першими студентами університету стали 62 юнаки, які розпочали свої заняття 28 серпня 1834 р.

Першим ректором університету був призначений професор ботаніки, історик, фольклорист, видатний вчений-енциклопедист Михайло Максимович, який здобув визнання завдяки праці "Малоросійські пісні". Під керівництвом архітектора Вікентія Беретті впродовж 1838-1842 років було зведено величний університетський корпус у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами і капітелями колон.

На виставці представлені документи з фондів ЦДІАК України про заснування університету, урочисте відкриття, призначення ректора і викладачів, спорудження будівлі університету. Зокрема експонуються листи про призначення і формулярний список Михайла Максимовича, його унікальна світлина.

Архівні документи відображають розвиток структури університету, формування нових факультетів, визначення напрямків діяльності окремих кафедр, затвердження їхнього штатного складу й навчальних предметів. Від Археографічної комісії, утвореної 19 листопада 1843 р, як Тимчасова комісія для розгляду давніх актів в архівах Київської, Подільської і Волинській губерній при генерал-губернаторові, і яка безпосередньо підпорядковувалася адміністрації Київського університету, веде свою історію Центральний державний історичний архів України, м. Київ. До кінця Другої світової війни архів розташовувався в будівлі червоного корпусу університету.

Діяльність Київської громади, багато з членів якої були викладачами і студентами Київського університету, зробила свій внесок в громадсько-культурний розвиток України на зламі століть. Зокрема, в презентованих документах згадано про підготовку і проведення у 1899 р. ХІ Археологічного з'їзду в Києві, головою підготовчого комітету якого був історик, викладач університету Володимир Антонович. 

До виставки включені документи з фамільного фонду родини Грушевських. Михайло Грушевський є одним з найвідоміших випускників Київського університету. В колекції добре збереглися документи про його студентське життя – заява про зарахування на навчання, студентський квиток, диплом про закінчення університету та ін. А також рукописи вченого - чернетки, тексти статей, видавничі гранки із власноручною коректурою Михайла Грушевського.

Документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету можна переглянути на сайті ЦДІАК України.

 

Групова фотографія викладачів та студентів юридичного факультету Київського університету св. Володимира. [1900 р.]. ЦДІАК України, ф. 2226, оп. 2, спр. 95.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.