Центральний державний історичний архів України оприлюднив документи до 190-річниці заснування Київського університету

ЦДІАК України представив документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка).

Про це інформує ЦДІАК України.

Заснування Київського університету відбулося відповідно до указу від 8 листопада 1833 року на базі Волинського (Кременецького) ліцею. Урочисте відкриття університету відбулося 15 липня 1834 р. у день рівноапостольного князя Володимира. В перший навчальний рік (1834/1835 н.р.) діяв тільки філософський факультет з двома відділеннями: історико-філологічним та фізико-математичним. Першими студентами університету стали 62 юнаки, які розпочали свої заняття 28 серпня 1834 р.

Першим ректором університету був призначений професор ботаніки, історик, фольклорист, видатний вчений-енциклопедист Михайло Максимович, який здобув визнання завдяки праці "Малоросійські пісні". Під керівництвом архітектора Вікентія Беретті впродовж 1838-1842 років було зведено величний університетський корпус у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами і капітелями колон.

На виставці представлені документи з фондів ЦДІАК України про заснування університету, урочисте відкриття, призначення ректора і викладачів, спорудження будівлі університету. Зокрема експонуються листи про призначення і формулярний список Михайла Максимовича, його унікальна світлина.

Архівні документи відображають розвиток структури університету, формування нових факультетів, визначення напрямків діяльності окремих кафедр, затвердження їхнього штатного складу й навчальних предметів. Від Археографічної комісії, утвореної 19 листопада 1843 р, як Тимчасова комісія для розгляду давніх актів в архівах Київської, Подільської і Волинській губерній при генерал-губернаторові, і яка безпосередньо підпорядковувалася адміністрації Київського університету, веде свою історію Центральний державний історичний архів України, м. Київ. До кінця Другої світової війни архів розташовувався в будівлі червоного корпусу університету.

Діяльність Київської громади, багато з членів якої були викладачами і студентами Київського університету, зробила свій внесок в громадсько-культурний розвиток України на зламі століть. Зокрема, в презентованих документах згадано про підготовку і проведення у 1899 р. ХІ Археологічного з'їзду в Києві, головою підготовчого комітету якого був історик, викладач університету Володимир Антонович

До виставки включені документи з фамільного фонду родини Грушевських. Михайло Грушевський є одним з найвідоміших випускників Київського університету. В колекції добре збереглися документи про його студентське життя – заява про зарахування на навчання, студентський квиток, диплом про закінчення університету та ін. А також рукописи вченого - чернетки, тексти статей, видавничі гранки із власноручною коректурою Михайла Грушевського.

Документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету можна переглянути на сайті ЦДІАК України.

 

Групова фотографія викладачів та студентів юридичного факультету Київського університету св. Володимира. [1900 р.]. ЦДІАК України, ф. 2226, оп. 2, спр. 95.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.