Театр імені Пушкіна у Харкові перейменували на честь Квітки-Основ'яненка

Колишній театр імені Пушкіна у Харкові носитиме ім'я українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.

Таке рішення під час сесії Харківської обласної ради ухвалили депутати, повідомив Сергій Жуков.

За зміну назви театру проголосували 88 депутатів. Епопея з перейменуванням тривала понад два роки.

"Навіть під час повномасштабної війни далеко не одразу в раді знайшлися голоси, щоб прибрати з назви театру не лише слово "російський", а й ім'я Пушкіна. Питання двічі виносили на сесію, сперечалися на засіданнях комісій. Мені довелося не лише читати колегам міні-лекцію про використання Кремлем "сонця російської поезії" як інформаційної зброї, а й цитувати рядки з його найбільш шовіністичних віршів. Все для того, щоб перебити сумнівні аргументи про "величезне значення поезії Пушкіна для світової культури". Дотиснули, і й грудні 2022-го таки прибрали обидва російські маркери з назви театру. Сьогодні він нарешті отримав українське ім'я", — написав депутат облради від ЄС Сергій Жуков.

Драмтеатр у Харкові позбавили імені російського поета Олександра Пушкіна у грудні 2022 року.

Назвати театр на честь літератора та громадського діяча Квітки-Основ'яненка запропонували у творчому колективі. Раніше розглядали й інші варіанти, зокрема творців Розстріляного Відродження Майка Йогансена та Миколу Хвильового, але врешті вирішили віддати шану першому харківському драматургу. Його п'єси йдуть у театрах по всій Україні, але досі немає жодного закладу, який носив би ім'я Григорія Квітки-Основ'яненка.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".