Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" на початку 2024 року започаткувало Міністерство закордонних справ України.

Про це інформує МЗС України.

У рамках проєкту обрані історики отримують можливість працювати в архівах інших держав, відкривати невідомі документи та налагоджувати зв'язки з міжнародними науковими спільнотами.

На початку цього року Міністерство закордонних справ України започаткувало проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу". І отже, ми готові оголосити імена його фіналістів!

Фіналістами проєкту в 2024 році стали:

Олександр Середа – науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, доцент кафедри історії України ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. Тема дослідження: "Османська резиденція Пилипа Орлика". Дослідження відбуватимуться у Болгарії та Туреччині за підтримки Посольств України у цих країнах.

Олег Однороженко – доктор історичних наук, автор 17 монографій та близько 100 наукових статей. Тема дослідження: "Україна у складі Великого князівства Литовського (ХІV–XVI ст.)". Дослідження відбуватимуться у Литві за підтримки Посольства України.

Незалежна дослідниця Марина Траттнер, а також дослідниці Національного заповідника "Гетьманська столиця" (м. Батурин) Наталія Дробязко, Марина Хармак. Тема дослідження: "Віднайдення документів гетьмана Пилипа Орлика у шведських архівах". Партнером у реалізації цього проєкту є благодійний фонд "МХП-Громаді", який окрім фінансової підтримки, допоміг організувати дослідницьку роботу в Швеції.

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" передбачає підтримку українських науковців, які зосереджують свої зусилля на дослідженні питань державотворення, дипломатії та міжнародних відносин України. Його мета – розповісти і українцям, і світу про раніше не описані сторінки української історії.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.