Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" на початку 2024 року започаткувало Міністерство закордонних справ України.

Про це інформує МЗС України.

У рамках проєкту обрані історики отримують можливість працювати в архівах інших держав, відкривати невідомі документи та налагоджувати зв'язки з міжнародними науковими спільнотами.

На початку цього року Міністерство закордонних справ України започаткувало проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу". І отже, ми готові оголосити імена його фіналістів!

Фіналістами проєкту в 2024 році стали:

Олександр Середа – науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, доцент кафедри історії України ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. Тема дослідження: "Османська резиденція Пилипа Орлика". Дослідження відбуватимуться у Болгарії та Туреччині за підтримки Посольств України у цих країнах.

Олег Однороженко – доктор історичних наук, автор 17 монографій та близько 100 наукових статей. Тема дослідження: "Україна у складі Великого князівства Литовського (ХІV–XVI ст.)". Дослідження відбуватимуться у Литві за підтримки Посольства України.

Незалежна дослідниця Марина Траттнер, а також дослідниці Національного заповідника "Гетьманська столиця" (м. Батурин) Наталія Дробязко, Марина Хармак. Тема дослідження: "Віднайдення документів гетьмана Пилипа Орлика у шведських архівах". Партнером у реалізації цього проєкту є благодійний фонд "МХП-Громаді", який окрім фінансової підтримки, допоміг організувати дослідницьку роботу в Швеції.

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" передбачає підтримку українських науковців, які зосереджують свої зусилля на дослідженні питань державотворення, дипломатії та міжнародних відносин України. Його мета – розповісти і українцям, і світу про раніше не описані сторінки української історії.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.