АНОНС: презентація «Єдиного вікна доступу до цифрових ресурсів українських архівів»

Державна архівна служба презентує сайт доступу до оцифрованих фондів

11 травня 2022 року о 15.30 в Українському національному інформаційному агентстві (зала № 2) відбудеться презентація онлайн проєкту "Єдине вікно доступу до цифрових ресурсів українських архівів", створеного на платформі ARCHIUM.
 
Одним з пріоритетних напрямків діяльності Укрдержархіву та архівних установ є формування цифрового контенту, створення публічних електронних сервісів і, як результат, забезпечення доступу до архівних інформаційних ресурсів широкого кола користувачів незалежно від місця їх проживання. Мета проєкту, що презентується – інтеграція державних архівів у єдину інформаційну систему галузі.
Спікери:
Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України
Кирило Віслобоков, директор ПП "Архівні інформаційні системи"
Лариса Левченко, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України
Ольга Бажан, директор Центрального державного архіву громадських об'єднань України
Олена Чижова, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.