АНОНС: Дискусія "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення"

8 листопада у Національному художньому музеї України відбудеться розмова з запрошеними експертами на тему "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення".

Про це інформує Національний художній музей України.

У ХІХ столітті розвиток української національної свідомості стикався з протидією, яка полягала не лише в прямих заборонах з боку імперії, але й у її культурній експансії на українське середовище. В цю добу відбувалось становлення російської нації: космополітична культура феодальної верхівки змінюється націоналізмом середнього класу; орієнтація на світову класику – орієнтацією на великоруські традиції, насаджувані як загальнонаціональні. Прогрес у розбудові міст, розвитку мистецтва, освіти обертається витісненням місцевих традицій великоруськими.

Для українців ця тенденція є особливо згубною через нечіткість розмежування історичної традиції, спільність релігії та феномен російської мови, близької до книжної староукраїнської. Показовим прикладом підміни національної свідомості є постать видатного київського митця-педагога Миколи Мурашка, який пройшов шлях від чітко виявленої ворожості до насаджуваної великоруської ідентичності в 1860-х до усвідомлення себе "російською людиною" у 1890-х. Дослідження подібних феноменів дозволить краще зрозуміти суперечності національного самоусвідомлення українців, сформованого у протидії асиміляції, яку провадила бюрократична машина імперії.

Учасники дискусії:

Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач сектору Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,

Ганна Веселовська, театрознавиця, доктор мистецтвознавства, завідувачка відділу перформативних практик і сценічного мистецтва Інстиуту проблем сучасного мистецтва,

Олена Мокроусова, історикиня архітектури, пам'яткознавиця, кандидат історичних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток,

Олег Яськів, культуролог, кінознавець, директор Центру Шептицького Укриїнського католицького університету.

Коли: 8 листопада о 16:00

Де: Національний художній музей України, вул. М. Грушевського, 6, Kyiv

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.