АНОНС: Дискусія "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення"

8 листопада у Національному художньому музеї України відбудеться розмова з запрошеними експертами на тему "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення".

Про це інформує Національний художній музей України.

У ХІХ столітті розвиток української національної свідомості стикався з протидією, яка полягала не лише в прямих заборонах з боку імперії, але й у її культурній експансії на українське середовище. В цю добу відбувалось становлення російської нації: космополітична культура феодальної верхівки змінюється націоналізмом середнього класу; орієнтація на світову класику – орієнтацією на великоруські традиції, насаджувані як загальнонаціональні. Прогрес у розбудові міст, розвитку мистецтва, освіти обертається витісненням місцевих традицій великоруськими.

Для українців ця тенденція є особливо згубною через нечіткість розмежування історичної традиції, спільність релігії та феномен російської мови, близької до книжної староукраїнської. Показовим прикладом підміни національної свідомості є постать видатного київського митця-педагога Миколи Мурашка, який пройшов шлях від чітко виявленої ворожості до насаджуваної великоруської ідентичності в 1860-х до усвідомлення себе "російською людиною" у 1890-х. Дослідження подібних феноменів дозволить краще зрозуміти суперечності національного самоусвідомлення українців, сформованого у протидії асиміляції, яку провадила бюрократична машина імперії.

Учасники дискусії:

Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач сектору Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,

Ганна Веселовська, театрознавиця, доктор мистецтвознавства, завідувачка відділу перформативних практик і сценічного мистецтва Інстиуту проблем сучасного мистецтва,

Олена Мокроусова, історикиня архітектури, пам'яткознавиця, кандидат історичних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток,

Олег Яськів, культуролог, кінознавець, директор Центру Шептицького Укриїнського католицького університету.

Коли: 8 листопада о 16:00

Де: Національний художній музей України, вул. М. Грушевського, 6, Kyiv

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.