АНОНС: Дискусія "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення"

8 листопада у Національному художньому музеї України відбудеться розмова з запрошеними експертами на тему "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення".

Про це інформує Національний художній музей України.

У ХІХ столітті розвиток української національної свідомості стикався з протидією, яка полягала не лише в прямих заборонах з боку імперії, але й у її культурній експансії на українське середовище. В цю добу відбувалось становлення російської нації: космополітична культура феодальної верхівки змінюється націоналізмом середнього класу; орієнтація на світову класику – орієнтацією на великоруські традиції, насаджувані як загальнонаціональні. Прогрес у розбудові міст, розвитку мистецтва, освіти обертається витісненням місцевих традицій великоруськими.

Для українців ця тенденція є особливо згубною через нечіткість розмежування історичної традиції, спільність релігії та феномен російської мови, близької до книжної староукраїнської. Показовим прикладом підміни національної свідомості є постать видатного київського митця-педагога Миколи Мурашка, який пройшов шлях від чітко виявленої ворожості до насаджуваної великоруської ідентичності в 1860-х до усвідомлення себе "російською людиною" у 1890-х. Дослідження подібних феноменів дозволить краще зрозуміти суперечності національного самоусвідомлення українців, сформованого у протидії асиміляції, яку провадила бюрократична машина імперії.

Учасники дискусії:

Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач сектору Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,

Ганна Веселовська, театрознавиця, доктор мистецтвознавства, завідувачка відділу перформативних практик і сценічного мистецтва Інстиуту проблем сучасного мистецтва,

Олена Мокроусова, історикиня архітектури, пам'яткознавиця, кандидат історичних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток,

Олег Яськів, культуролог, кінознавець, директор Центру Шептицького Укриїнського католицького університету.

Коли: 8 листопада о 16:00

Де: Національний художній музей України, вул. М. Грушевського, 6, Kyiv

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.