Глава МЗС Польщі просить відновити ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив жаль приводу того, що Україна не забезпечила прогрес у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це сказав Радослав Сікорський в інтерв'ю телеканалу TVN24.

"Я розчарований, бо міністр закордонних справ України обіцяв мені поступ у цій справі до Дня всіх святих, але поступу немає. Ми вважаємо, що це є частина європейського культурного коду, щоб тіла навіть ворогів поховати згідно з християнським обрядом", - зауважив Радослав Сікорський. 

Очільник польського МЗС акцентував, що "єдине, що потрібне Польщі" – це згода України на повернення до процесу ексгумації, що був призупинений у 2017 році.

Минулого місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі заявив, що Україна й Польща обговорили конкретні технічні кроки для розв'язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії.

Нещодавно Український інститут національної пам'яті повідомив, що має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. 

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.