Глава МЗС Польщі просить відновити ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив жаль приводу того, що Україна не забезпечила прогрес у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це сказав Радослав Сікорський в інтерв'ю телеканалу TVN24.

"Я розчарований, бо міністр закордонних справ України обіцяв мені поступ у цій справі до Дня всіх святих, але поступу немає. Ми вважаємо, що це є частина європейського культурного коду, щоб тіла навіть ворогів поховати згідно з християнським обрядом", - зауважив Радослав Сікорський. 

Очільник польського МЗС акцентував, що "єдине, що потрібне Польщі" – це згода України на повернення до процесу ексгумації, що був призупинений у 2017 році.

Минулого місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі заявив, що Україна й Польща обговорили конкретні технічні кроки для розв'язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії.

Нещодавно Український інститут національної пам'яті повідомив, що має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. 

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.