Деколонізація в Україні йде повільно через недостатню увагу і спротив у парламенті – В’ятрович

5 листопада відбулась пресконференція, присвячена проміжним підсумкам та проблемам виконання Закону України про деколонізацію в Києві, Одесі, Полтаві та Дніпрі.

Про це інформує Укрінформ.

"Деколонізація в Україні все-таки стартувала, але вона вже відстає від тих термінів, які передбачені Законом. Більшість народних депутатів є байдужими до питань перейменувань. Зволікання Парламенту з питанням перейменувань населених пунктів спонукало блокування реалізацію Закону про деколонізацію на місцях. Наприклад у Полтаві досі існують монумент Слави на честь перемоги російської зброї пам'ятники Олексію Келіну та "на місці відпочинку Петра І"", - наголосив історик і Народний депутат України Володимир В'ятрович.

За підрахунками ініціативи "Деколонізація. Україна" з 24 лютого 2022 р. в усіх областях було перейменовано 35 тис. вулиць та інших об'єктів топоніміки. Не менше 50% вулиць отримали нейтральні "плодово-ягідні" назви. Також було усунено з публічного простору 1550 пам'ятників, меморіальних дощок та елементів оздоблення. 

 

"Основною проблемою є те, що Міністерство культури дуже повільно виводить об'єкти з Державного реєстру нерухомих пам'яток України і деякі громади чекають цього вже 2 роки. Також хочу окремо звернути увагу щодо спроби реваншу - скасування перейменування вулиць у м. Дніпрі, де міськрада вже підготувала відповідний проєкт рішення", - наголосив Вадим Поздняков, співзасновник проєктів "Деколонізація. Україна".

Цього року Львівщина стала першою областю, яка повністю очистилась від російсько-радянських вулиць та пам'ятників. Згідно даних ініціативи "Декомунізація Львівщини", протягом 2022-24 рр. в області вдалось демонтувати 314 об'єктів та перейменувати 250 топонімів. 

На пресконференції озвучили ТОП-20 найбільш одіозних пам'ятних знаків, які мають бути демонтовані, а також виокремили список топ-10 пам'ятників, які потребують демонтажу в Києві.

Відеозапис пресконференції доступний на Youtube каналі "Укрінформ".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.