Деколонізація в Україні йде повільно через недостатню увагу і спротив у парламенті – В’ятрович

5 листопада відбулась пресконференція, присвячена проміжним підсумкам та проблемам виконання Закону України про деколонізацію в Києві, Одесі, Полтаві та Дніпрі.

Про це інформує Укрінформ.

"Деколонізація в Україні все-таки стартувала, але вона вже відстає від тих термінів, які передбачені Законом. Більшість народних депутатів є байдужими до питань перейменувань. Зволікання Парламенту з питанням перейменувань населених пунктів спонукало блокування реалізацію Закону про деколонізацію на місцях. Наприклад у Полтаві досі існують монумент Слави на честь перемоги російської зброї пам'ятники Олексію Келіну та "на місці відпочинку Петра І"", - наголосив історик і Народний депутат України Володимир В'ятрович.

За підрахунками ініціативи "Деколонізація. Україна" з 24 лютого 2022 р. в усіх областях було перейменовано 35 тис. вулиць та інших об'єктів топоніміки. Не менше 50% вулиць отримали нейтральні "плодово-ягідні" назви. Також було усунено з публічного простору 1550 пам'ятників, меморіальних дощок та елементів оздоблення. 

 

"Основною проблемою є те, що Міністерство культури дуже повільно виводить об'єкти з Державного реєстру нерухомих пам'яток України і деякі громади чекають цього вже 2 роки. Також хочу окремо звернути увагу щодо спроби реваншу - скасування перейменування вулиць у м. Дніпрі, де міськрада вже підготувала відповідний проєкт рішення", - наголосив Вадим Поздняков, співзасновник проєктів "Деколонізація. Україна".

Цього року Львівщина стала першою областю, яка повністю очистилась від російсько-радянських вулиць та пам'ятників. Згідно даних ініціативи "Декомунізація Львівщини", протягом 2022-24 рр. в області вдалось демонтувати 314 об'єктів та перейменувати 250 топонімів. 

На пресконференції озвучили ТОП-20 найбільш одіозних пам'ятних знаків, які мають бути демонтовані, а також виокремили список топ-10 пам'ятників, які потребують демонтажу в Києві.

Відеозапис пресконференції доступний на Youtube каналі "Укрінформ".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.