Діячі мистецтва звернулися до ЮНЕСКО з проханням відтермінувати демонтаж пам'ятників в Одесі

Митці вважають, що деколонізацію потрібно відтермінувати до завершення війни.

Про це йдеться у зверненні до генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азулай.

Митці зазначили, що рішення щодо демонтажу пам'ятників і перейменування топонімів ухвалили без публічних консультацій.

"Можна багато говорити про деколонізацію України, але щодо Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована під російською імперською адміністрацією, ця програма стирання є небезпечно слизькою дорогою. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає широкий простір для неоднозначного тлумачення, ставить під загрозу значні частини всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічного космополітичного духу", — йдеться в документі.

Наразі звернення підписали 118 діячів. Серед них головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, донька Ісака Бабеля Лідія та онук письменника Андрій Маляєв-Бабель, журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева.

Ініціатором звернення був Віталій Оплачко. До ЮНЕСКО вирішили звернутися після консультації із французькими юристами. 

Лист митців до Гендиректорки ЮНЕСКО Одре Азуле під заголовком "Збережемо культурну спадщину Одеси" опублікувало італійське видання Il Foglio.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.