Діячі мистецтва звернулися до ЮНЕСКО з проханням відтермінувати демонтаж пам'ятників в Одесі

Митці вважають, що деколонізацію потрібно відтермінувати до завершення війни.

Про це йдеться у зверненні до генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азулай.

Митці зазначили, що рішення щодо демонтажу пам'ятників і перейменування топонімів ухвалили без публічних консультацій.

"Можна багато говорити про деколонізацію України, але щодо Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована під російською імперською адміністрацією, ця програма стирання є небезпечно слизькою дорогою. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає широкий простір для неоднозначного тлумачення, ставить під загрозу значні частини всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічного космополітичного духу", — йдеться в документі.

Наразі звернення підписали 118 діячів. Серед них головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, донька Ісака Бабеля Лідія та онук письменника Андрій Маляєв-Бабель, журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева.

Ініціатором звернення був Віталій Оплачко. До ЮНЕСКО вирішили звернутися після консультації із французькими юристами. 

Лист митців до Гендиректорки ЮНЕСКО Одре Азуле під заголовком "Збережемо культурну спадщину Одеси" опублікувало італійське видання Il Foglio.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.