Заповідник "Поле Полтавської битви" планують перетворити на музей Гетьманщини

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує перепрофілювати Державний заповідник "Поле Полтавської битви" на мазепинський музей Гетьманщини.

Про музей повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар.

У жовтні Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики працював на виїзному засіданні у Полтаві. Нардепи приїхали до міста, аби поговорити про необхідність знесення імперських пам'яток та популяризації української історії.

За підсумками виїзного засідання Комітет надав кілька рекомендацій Мінкультури, Полтавській ОВА та Полтавській міськраді. Одна з них – перепрофілювати заповідник "Поле Полтавської битви" на вул. Шведська могила.

"Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам'яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини (офіційна назва "Військо Запорізьке"), правління гетьмана Івана Мазепи та дипломатичні аспекти функціонування козацької державності, в т.ч. Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII", - йдеться у тексті рекомендацій. 

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики також спрямував свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Петра I та званої "слави руского оружія" в Полтавській битві.

Полтавська ОВА та міськрада мають розглянути рекомендації та поінформувати Комітет про стан виконання до 1 березня.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.