Заповідник "Поле Полтавської битви" планують перетворити на музей Гетьманщини

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує перепрофілювати Державний заповідник "Поле Полтавської битви" на мазепинський музей Гетьманщини.

Про музей повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар.

У жовтні Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики працював на виїзному засіданні у Полтаві. Нардепи приїхали до міста, аби поговорити про необхідність знесення імперських пам'яток та популяризації української історії.

За підсумками виїзного засідання Комітет надав кілька рекомендацій Мінкультури, Полтавській ОВА та Полтавській міськраді. Одна з них – перепрофілювати заповідник "Поле Полтавської битви" на вул. Шведська могила.

"Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам'яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини (офіційна назва "Військо Запорізьке"), правління гетьмана Івана Мазепи та дипломатичні аспекти функціонування козацької державності, в т.ч. Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII", - йдеться у тексті рекомендацій. 

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики також спрямував свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Петра I та званої "слави руского оружія" в Полтавській битві.

Полтавська ОВА та міськрада мають розглянути рекомендації та поінформувати Комітет про стан виконання до 1 березня.

 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.