У США презентували виставку з історії "Щедрика"

Уперше у США, напередодні дня народження Миколи Леонтовича, у стінах американського Університету Індіани відкрилась виставка з історії "Щедрика".

Проєкт під назвою "Чотири ноти з України" презентували 4 й 6 грудня у Музичній бібліотеці та у Школі міжнародних та глобальних студій університету. Це авторська виставка дослідниці історії "Щедрика" Тіни Пересунько, яка розповідає американцям про українське походження відомої Різдвяної колядки "Carol of the Bells".

"Для широкої американської публіки "Carol of the Bells" – "американська класика". Для професійних виконавців – "українська різдвяна колядка", адже саме так подав у партитурі "Carol of the Bells" Пітер Вільговський, автор англомовного тексту до "Щедрика". Втім протягом десятиліть у різних американських різдвяних альбомах, радіопрограмах й телевізійних шоу "Carol of the Bells" називали "російською колядкою", а композитора Миколу Леонтовича – "російським композитором". Яскравим прикладом є популярний Різдвяний альбом Хору Роберта Шоу 1946 року, в якому зазначалося: "Carol of the Bells – типова російська народна колядка; музика – Леонтовича, композитора, про якого ми не змогли знайти жодної інформації"– зазначила дослідниця. 

 

Стендова виставка "Чотири ноти з України" уперше у США розповідає мовою архівних документів понад 100-річну історію всесвітньовідомої пісні: від написання твору українським композитором у 1916 році й появи через 20 років його англомовної версії, до наших днів, коли у 2022 році Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, а у нью-йоркському Карнегі Гол відзначили 100-річчя першого виконання мелодії у США.

 
Фото з відкриття виставки Вікторії Савчук

"Виставка про "Щедрик" й "Carol of the Bells" фулбрайтівської стипендіатки Тіни Пересунько в моїй альма матір Indiana University це справжнє свято душі. Вона розповідає історію неймовірної мелодії, яку знає кожен українець і кожен американець, і яка єднає наші нації вже понад 100 років. У ній переплелись споконвічна боротьба України за свободу, наша незалежність 1918 року, креативна культурна дипломатія уряду УНР та особисто Симона Петлюри, наша багата культура і геніальність композитора Миколи Леонтовича та диригента Олександра Кошиця, котрий презентував Америці цей хоровий шедевр. В ній також трагедія окупації України радянською росією та, як наслідок, десятиліття нищення України та, найголовніше, заклик до всіх наших партнерів єдиною родиною перемогти російську імперію зла сьогодні. Це історія про те, як через музику ми саме на Різдво даруємо світу частинку себе", – зазначила у вітальному слові Посол України у США Оксана Маркарова

На стендах виставки представлено матеріали з архівів та бібліотек України, США, Канади й Чехії, які дослідниця історії "Щедрика" збирала упродовж років й уперше презентує у США. Це, зокрема, рукопис "Щедрика" Миколи Леонтовича 1916 року із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Це також матеріали з історії європейського тріумфу "Щедрика" й прем'єри пісні у Нью-Йорку та у країнах Південної Америки.

 
Фото з відкриття виставки Вікторії Савчук

Авторка проєкту наголосила, що після окупації України більшовицькою Росією та вбивства композитора агентом російської ЧК, злочин російських спецслужб замовчували й не розголошували за кордоном. Лиш українська еміграція у США роками намагалась нагадати американцям про українську ідентичність "Carol of the Bells" й трагічну долю автора мелодії. Так, 12 грудня 1971 року до 50-річчя убивства композитора українська діаспора організувала у Нью-Йорку концерт-меморіал, під час якого оприлюднила Маніфест із засудженням російського терору й окупації України:

"Москва, яка тимчасово закріпила свою владу в Україні, свідома того, що поневолити повністю й знищити українську націю вона зможе тільки тоді, коли їй удасться знищити українську культуру. Отже, побіч фізичного поневолення, вона безоглядно винищує всі елементи української культури, всі її прояви та пам'ятки минулого…"

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".