Лауреатом Премії Шевельова 2024 року став письменник Мирослав Лаюк

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську есеїстику 2024 року отримав письменник Мирослав Лаюк за збірку репортажів та есеїв "Бахмут".

Про це повідомляє Читомо.

Імена переможців традиційно оголосили 17 грудня, в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова. Церемонія відбулася в Києво-Могилянській бізнес-школі.

Лаюк із фотографом Данилом Павловим провів кілька місяців узимку та в березні 2023 року, у період найінтенсивніших боїв за Бахмут, разом з військовими. Книга, яка вийшла у видавництві Ukraїner, складається з двох частин. Перша — це репортажі про військових які воювали на передовій. Друга складається з есеїв про історію міста Бахмут і культурну спадкоємність.

"Хоч ця книжка називається іменем міста, це — книжка про людей. Для мене книжки в цей час — це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент", – сказав у своїй промові Мирослав Лаюк.

Володарем спеціальної відзнаки капітули у 2024 році став Василь Махно ("Кури не літають", Видавництво Старого Лева). Його відзначили "за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння". 

Під час церемонії також вручилили спеціальну відзнаку Радіо Культура, якою редакція нагороджує українських авторів за майстерність і новаторство в жанрі есею. Нагородою у цій номінації стало створення радіоверсії твору, яка прозвучить в етері радіо. Відзнаку отримав Станіслав Асєєв ("Мельхіоровий слон або Людина, яка думала", видавництво "Чорна гора")

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року Українським ПЕН, Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Видавництвом "Дух і Літера", Центром юдаїки, Українським науковим інститутом Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику.

У 2023 році Премію імені Юрія Шевельова отримав письменник Олександр Михед за книжку "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення". 2021 року лавреатом Премії імені Юрія Шевельова став Андрій Бондар, 2022-го — історик Андрій Павлишин.

 
Мирослав Лаюк отримує премію Шевельова, 17 грудні 2024 року
PEN Ukraine /Кирило Русанівський

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.