Лауреатом Премії Шевельова 2024 року став письменник Мирослав Лаюк

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську есеїстику 2024 року отримав письменник Мирослав Лаюк за збірку репортажів та есеїв "Бахмут".

Про це повідомляє Читомо.

Імена переможців традиційно оголосили 17 грудня, в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова. Церемонія відбулася в Києво-Могилянській бізнес-школі.

Лаюк із фотографом Данилом Павловим провів кілька місяців узимку та в березні 2023 року, у період найінтенсивніших боїв за Бахмут, разом з військовими. Книга, яка вийшла у видавництві Ukraїner, складається з двох частин. Перша — це репортажі про військових які воювали на передовій. Друга складається з есеїв про історію міста Бахмут і культурну спадкоємність.

"Хоч ця книжка називається іменем міста, це — книжка про людей. Для мене книжки в цей час — це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент", – сказав у своїй промові Мирослав Лаюк.

Володарем спеціальної відзнаки капітули у 2024 році став Василь Махно ("Кури не літають", Видавництво Старого Лева). Його відзначили "за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння". 

Під час церемонії також вручилили спеціальну відзнаку Радіо Культура, якою редакція нагороджує українських авторів за майстерність і новаторство в жанрі есею. Нагородою у цій номінації стало створення радіоверсії твору, яка прозвучить в етері радіо. Відзнаку отримав Станіслав Асєєв ("Мельхіоровий слон або Людина, яка думала", видавництво "Чорна гора")

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року Українським ПЕН, Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Видавництвом "Дух і Літера", Центром юдаїки, Українським науковим інститутом Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику.

У 2023 році Премію імені Юрія Шевельова отримав письменник Олександр Михед за книжку "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення". 2021 року лавреатом Премії імені Юрія Шевельова став Андрій Бондар, 2022-го — історик Андрій Павлишин.

 
Мирослав Лаюк отримує премію Шевельова, 17 грудні 2024 року
PEN Ukraine /Кирило Русанівський

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.