У Рівному презентували відреставровану картину Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею"

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" 1884 року.

Про це повідомляє управління культури і туризму Рівненської ОДА.
 
Автор роботи Йозеф Менціна­-Кжеш (1860-1934) – представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка. 
 
Під його впливом, художник у 1884 році створив одну знайкращих своїх історичних картин "Битва під Оршею". Розмір полотна  – 150х350 см.

"Полотно зображає історичну битву 8 вересня 1514 року під містечком Орша, де об'єднані польсько-литовські війська на чолі з князем Костянтином Острозьким здобули перемогу над військом московського князя Василія ІІІ", - йдеться у повідомленні.

Картина Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою "Битва під Кірхольмом". Завдяки науковим дослідженням у 2004 році встановили теперішню назву роботи художника.
 
Невідомим лишається те, коли і як картина потрапила до музею. Вона була серед експонатів уже в грудні 1941 року, оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 році – повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. 
Реставрацію картини провели фахівці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за фінансової підтримки фонду "Корона князів Острозьких".
 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".