У Рівному презентували відреставровану картину Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею"

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" 1884 року.

Про це повідомляє управління культури і туризму Рівненської ОДА.
 
Автор роботи Йозеф Менціна­-Кжеш (1860-1934) – представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка
 
Під його впливом, художник у 1884 році створив одну знайкращих своїх історичних картин "Битва під Оршею". Розмір полотна  – 150х350 см.

"Полотно зображає історичну битву 8 вересня 1514 року під містечком Орша, де об'єднані польсько-литовські війська на чолі з князем Костянтином Острозьким здобули перемогу над військом московського князя Василія ІІІ", - йдеться у повідомленні.

Картина Йозефа Менціни-Кжеша "Битва під Оршею" експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою "Битва під Кірхольмом". Завдяки науковим дослідженням у 2004 році встановили теперішню назву роботи художника.
 
Невідомим лишається те, коли і як картина потрапила до музею. Вона була серед експонатів уже в грудні 1941 року, оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 році – повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. 
Реставрацію картини провели фахівці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за фінансової підтримки фонду "Корона князів Острозьких".
 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".