АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

6 грудня в Національному художньому музеї України відбудеться публічна дискусія "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?".

Про це інформує Національний художній музей України.

Минулого року в NAMU відбувся круглий стіл "Культурна рецепція Криму: деколоніальний аспект", який об'єднав кримськотатарських і українських дослідників та лідерів думок. Під час круглого столу було піднято низку актуальних питань, які засвідчили необхідність подальшого осмислення Криму, кримськотатарської спадщини в українському контексті. 

Цьогоріч обговорять такі питання:

 Як представлена кримськотатарська історія і мистецтво в музеях України?

 Яким чином говорити про кримськотатарську спадщину за відсутності артефактів?

 Якою є термінологія щодо нашої спільної історії - Україна і Крим, Південь України, …?

 Як ми говоримо про періодизацію, і яке місце в ній посідає Степ, Кримське ханство та інші державні й територіальні утворення?

 Яку методологію застосовувати, говорячи про відображення Криму в українському мистецтві? Особливо після 1944 року?

Учасники дискусії:

Олександр Галенко, історик, тюрколог, перекладач, викладач Київської школи економіки.

Ельміра Аблялімова, політична і культурна діячка, генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника (2014), член Експертної ради Представництва президента України в АР Крим. тел.

Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний співробітник Скарбниці Національного музею історії України.

Мартін-Олександр Кислий, історик, кандидат наук, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Валентина Тищенко, провідна наукова співробітниця Національного музею декоративного мистецтва України.

Модераторка - Оксана Баршинова, мистецтвознавиця, заступниця генерального директора NAMU

Коли: 6 грудня, о 16:00

Де: вул. Грушевського, 6

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.