Музею української діаспори передали архів художника та військового УНР Віктора Цимбала

Музей української діаспори отримав у дарунок цілісний архів українського художника-емігранта й військового УНР Віктора Цимбала, який частину життя провів в Аргентині та США.

Про це повідомили в Музеї української діаспори.

Дарунок музей отримав від правнука художника – Антона Цимбала, який зараз в лавах ЗСУ. На початку цього року з нагоди 25-річного ювілею музею Антон Цимбал вже поповнив зібрання 12 карикатурами та графічним портретом Гетьмана Павла Скоропадського, заклавши основу колекції творів художника. 

"Восени музей отримав ще чотири коробки з архівами Віктора Цимбала: оригінальними документами, листами, фотографіями, графічними творами, виданнями й замітками про художника київського, празького, аргентинського й американського періодів", - йдеться у повідомленні. 

Серед подарованих музею матеріалів – оригінальний лист від 28 грудня 1944 року, який написав український громадсько-політичний діяч і видавець Андрій Білопольський, який також емігрував до Аргентини. 

У листі Білопольський пропонує Цимбалу три теми для політичних карикатур: наШарля де Голля, Вінстона Черчилля й Йосипа Сталіна. Невідомо, чи були саме ці карикатури створені художником. Але серед переданих до колекції музею матеріалів є інший графічний сатиричний твір Віктора Цимбала – "Атлантійський чартер", де присутні всі три вищезгадані політики.

"Окремий розділ у творчості художника Віктора Цимбала посідають політичні карикатури. Зазвичай художник сам вигадував для них сюжети, але іноді йому надсилали пропозиції", – акцентують у Музеї української діаспори.

Наукові співробітники музею розпочали ґрунтовне опрацювання, систематизацію та дослідження архіву. 

Віктор Цимбал (1901–1968) родом з Черкащини. Свій творчий шлях розпочав у Києві в Художньому училищі, але його не закінчив. У 1919 році він ступив до лав Армії УНР. Після поразки визвольних змагань через табори інтернованих у Польщі мистець дістався до Праги, тут успішно закінчив Художньо-промислову школу. 

У 1928 році художник переїжджає до Буенос-Айреса. Завдяки підтримці Віктора Цимбала тут відкрилась українська школа, активно запрацювала "Просвіта". У 1936 році мистець розпочав працю над картиною "Рік 1933" – чи не першим твором, який усьому світові розповів про Голодомор в Україні. Помер Віктор Цимбал 28 травня 1968 року в Нью-Йорку на 67 році життя. 

 
Члени Польсько-українського об'єднання під портретом гетьмана Івана Мазепи роботи Віктора Цимбала. Перший справа – Андрій Білопольський, третій справа – Віктор Цимбал. Буенос-Айрес. Аргентина. 1950-ті
Колекція Музею української діаспори

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.