Родина Стефана Романіва закликає замість квітів на могилу жертвувати на українські справи

Родина заступника президента Світового конгресу українців Стефана Романіва, який на 68-му році життя відійшов у вічність 26 червня, закликала замість квітів на могилу зробити пожертву на українські справи.

Про це у соцмережах написали рідні Стефана Романіва.

"Немає слів, якими можна описати наше горе! У нас розбите серце! Але нас втішають прекрасні повідомлення підтримки. Було надзвичайно приємно отримувати повідомлення від родини, друзів і багатьох людей, які працювали з ним у багатьох сферах професійного життя та волонтерських організацій як в Австралії, так і поза нею. Це щось надзвичайне. Нас також втішає побачити наскільки життів він вплинув, і як він впливав на зміну світу на краще. Він дійсно залишив свій слід", - йдеться у повідомленні.

Стефан Романів був батьком двох дітей - Петра і Терези та дідусем п'яти онуків. 

"Він був особливою людиною. Наш найкращий друг, наш наставник, наше натхнення. Він був коханням усього життя Анастасії та найкращим чоловіком, якого тільки могла побажати жінка. Як батько він був просто дивовижним. Нічого ніколи не було занадто багато чи занадто важко. Нам неймовірно пощастило називати його своїм татом.

Дорогий Стефане, дорогий Тату - Ти так добре піклувався про нас усіх, а тепер тобі час відпочити і нехай твої батьки Ілько і Марія піклуються про тебе на небі. Ми не можемо передати, як багато ти значив для нас і як сильно будемо сумувати за тобою. Наш Герой! Ми тебе любимо! Вічная Память! Спочивай з миром! Як сказав би Тато: Будьмо! та Go Bombers!", - написали рідні Романа Стефаніва. 

Замість квітів родина Стефана Романіва просить підтримати українські справи і пожертвувати кошти для Ukraine Crisis Appeal, The Preservation Project for St Peter and Paul's Ukrainian Catholic Cathedral та Фонду Оборони України.

Нагадаємо, 26 червня у Варшаві відійшов у вічність Голова ОУН (б) з 2009 по 2022 рік, віце-президент Антиімперського Блоку Народів, заступник Президента Світового Конгресу Українців, голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, очільник Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів "Береза".

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.