У віці 100 років помер 39-й президент США Джиммі Картер

Джеймс Ерл Картер був американським президентом з 1977 по 1981 рік.

Про це повідомила американська газета The Washington Post.

Джеймс Картер народився в Плейнсі 1 жовтня 1924 року. Закінчив Військово-морську академію та служив у підрозділі підводних човнів ВМС, де за сім років він працював над елітним підрозділом атомного підводного флоту Америки.

У 1953 році після смерті батька повернувся у рідний штат Джорджію. У 1970 став губернатором штату. Вже за сім років став президентом (1977 —1981 роки) від Демократичної партії.

Після свого президентства Картер зосередився на гуманітарній діяльності, благодійності та дипломатії. Крім того, він здобув визнання, отримавши Президентську медаль Свободи, став номінантом Пулітцерівської премії, номінантом на Нобелівську премію миру та володарем трьох премій "Греммі". На його честь названо підводний човен ВМС США та вид риби, що має наукову назву Etheostoma jimmycarter.

Торік у листопаді Джеймс Картер втратив дружину, Розалін Картер, з якою прожив у шлюбі 77 років. 

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".